Мовна політика в Україні: що приховують нові закони про мову

Однією із найгостріший тем останніх років можна сміливо назвати мовне питання в Україні.

Саме мовою намагаються спекулювати не один десяток політиків різної величини, телеканали та радіостанції.

Тому давайте розберемось, що вплинуло на мовні сутички в Україні, стало причиною прийняття нових законів, квот, та дало ще один шанс солов'їній.

За невелику 26-річну історію незалежності, українська мова зазнала вражаючих травм, які міцно вкоренились у суспільстві. Основною проблемою виявилось змішання і втрата чистоти мовлення, що було зумовлено модою на російськомовний контент і спосіб життя, а українська стала поступово перетворюватись на "мову села".

Русифікація вплинула на всі аспекти життя у великому місті – від кінотеатру до лекційної аудиторії в університеті. Особливо віянню моди піддавались молоді випускники, які приїжджаючи у велике місто намагались "вписатись" у столичне життя і починали говорити "по модному", тобто російською.

У західних прикордонних регіонах країни ситуація була схожою, але там зіграло безробіття – місцеві жителі вільно говорять угорською, польською та румунською мовами, працюють в цих країнах. Жителі деяких міст і сіл взагалі не знають державної.

Таким чином, за чверть століття питання мови в Україні не просто загострилось, а набуло небаченої раніше актуальності.

Особливого резонансу державна мова набула після подій 2014 року, коли в серці України почалися криваві сутички.

На фоні втрат, окупації та війні на сході країни, люди значно зблизились, у суспільстві почала пропагуватися державність і вітчизняний продукт. Щоб не походити на східного окупанта молоде покоління почало відмовлятися від російської і переходити на державну. Говорити українською стало модно.

На разі, на вулицях великих міст можна зустріти все більше україномовних людей ніж це було ще п'ять торік тому.

Не залишили проблему мови і українські політики. За чотири роки "правління" нової влади в країні сталися разючі нововведення – закон про освіту і мовні квоти.

Таким чином почалася українізація інформаційного простору, який має значною мірою заповнитися українською мовою, а це 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на телебаченні. За невиконання мовних квот державою передбачений штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Нововведення гостро критикувалось радіостанціями в арсеналі яких була переважно закуплена дорога російська попса. Але насправді квоти дали зелене світло для реалізації своєї музики молодим артистам, які раніше були для радіо не форматом. Для того щоб потрапити в омріяні ефіри значна кількість музикантів почала писати пісні українською.

Також дискусійним у ЗМІ та деяких європейських країнах став новий закон про освіту. Згідного цього закону школи національних меншин в Україні повинні будуть збільшити частку викладання предметів державною мовою. Причиною такого рішення стало незнання української мови дітьми. Нині в Україні є школи де випускники не можуть скласти тест ЗНО і відповідно отримати якісну вищу освіту. Зокрема це діти угорських та румунських нацменшин, які є громадянами України. І все ж належність цих громадян до різних мовних груп не відміняє їх необхідності вивчати у школі та знати українську мову як державну.

За всю історію України питання мовної політики в державі завжди було на першому місці. Незважаючи на спроби штучно викорінити українську мову із життя суспільства вона все ж не піддалась. Сподіваємось, надалі ситуація покращиться і питання якою мовою вести радіо чи телеефір відпаде само собою, українська музика стане частіше грати у плейлистах, видавництва друкуватимуть більше україномовної літератури, а на вулиці буде зустрічатися все більше носіїв державної мови.