Власник сторінки
Член ГО "ПОСТУП", активіст, журналіст
Старе радянське гасло «кадри вирішують все» не втратило своєї актуальності і донині
Але, якщо за радянських часів, щоб стати першим секретарем обкому потрібно було починати з майстра зміни на заводі, то на сьогоднішній день новоспечені хазяїни життя, які здобули свої статки на розвалі імперії, отримують посади за принципом: я тобі – ти мені. В результаті, такі чиновники служать не інтересам суспільства, а інтересам тим, хто їх на цю посаду призначив. Так і народжується в нашій країні корупція - служіння інтересам окремого клану.
Отож, розподіливши усі самі товщі портфелі, дійшла корупція і в чиновницькі кабінети Білої Церкви, і зокрема, до культури. Не встигла очільниця відділу культури і туризму Ю.І.Ковальська призвичаїтись до нового крісла керівника, як надійшло замовлення: «Звільнити з посади директора музичної школи №3 - Павлову Ніну Онуфріївну. Мовляв, засиділась жінка за 32 роки бездоганної роботи кращої в області школи, треба знімати, і причім негайно, бо такий об’єкт, як приміщення по вул.Леваневського 47/1 в 1000 кв. м. віддавати дітям масиву з населенням майже 60 тис. мешканців - є великим марнотратством! Куди прибутковіше зробити новий супермаркет, або ще щось, а тут якась школа? І почалася «гонитва за відьмами».
Майже 2,5 роки триває війна за існування. Яких тільки надуманих звинувачень і покарань не висували Павловій за цей час: і корупцію,і розтрату бюджетних коштів, і конфлікт інтересів, і безпідставну догану, і службове розслідування зі звільненням з роботи, а довести нічого не можуть… Не досягнувши бажаного, з кожним разом репресії ставали все більш вигадливішими і ганебнішими. Дійшли навіть до такої низькості, як підмовляння окремих викладачів, щоб ті свідчили в поліції про те, що нібито директор їм погрожує звільненням і цим самим несе велику загрозу суспільству… тому її треба звільнити. Самим прикрим в цьому театрі абсурду є те, що в чиїсь чужі ігри був втягнутий весь педагогічний колектив, міська рада, поліція, прокуратура. Під загрозою закриття опинилася і сама школа з 500 учнями.
Виникає питання: кому це потрібно? Чиїм інтересам заважає маленька жінка з великим серцем, яка своїм талантом і уміннями впродовж багатьох років формувала колектив з його численними перемогами, навчала дітей прекрасному світу музики. Завдяки Ніні Онуфріївні і її материнській турботі сьогодні в стінах рідної школи працюють 25 колишніх випускників, яким Павлова дала місце роботи. Пройшовши всі суди і гоніння вона не обізлилась, не опустила руки, а працює все так же натхненно, як і раніше.
Чи понесуть заслужене покарання всі ті винні особи від міської влади, які допустили цю ганьбу, спаплюжили честь і гідність ветерана педагогічної праці, а тепер і досі сидять по своїм кабінетам?.. Павлова вистояла, бо поряд з нею завжди був колектив однодумців, створений за 30 років наполегливої праці. Завдяки юридичному таланту і активній громадянській позиції Заслуженого юриста України Ю.А.Кармазіна Ніна Онуфріївна виграла суди і знову в колі улюблених учнів зустрічає на сцені вже 40-річний ювілей школи.
Історія Білої Церкви має чимало різноманітних сторінок, але за кожною з них стоять людські долі. Сорокарічна історія музичної школи №3- це не тільки її вихованці, але і частина життя її керівника. Ми, мешканці міста Добра, повинні пишатися людьми, які плекають наші культурні надбання і засуджувати дії тих чиновників, які прислуговуються не інтересам суспільства, а сильним світу цього. Але для того, щоб оцінити чиїсь таланти і доброчесність, потрібно їх мати самому. Тому кожен, хто приходить до влади, повинен задати собі питання: чи маю честь служити народу України?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.