Чим завершиться війна за музшколу

03 вересня 2017, 19:22
Власник сторінки
Член ГО "ПОСТУП", активіст, журналіст
0

Старе радянське гасло «кадри вирішують все» не втратило своєї актуальності і донині

Але, якщо за радянських часів, щоб стати першим секретарем обкому потрібно було починати з майстра зміни на заводі, то на сьогоднішній день новоспечені хазяїни життя, які здобули свої статки на розвалі імперії, отримують посади за принципом: я тобі – ти мені. В результаті, такі чиновники служать не інтересам суспільства, а інтересам тим, хто їх на цю посаду призначив. Так і народжується в нашій країні корупція - служіння інтересам окремого клану.
Отож, розподіливши усі самі товщі портфелі, дійшла корупція і в чиновницькі кабінети Білої Церкви, і зокрема, до культури. Не встигла очільниця відділу культури і туризму Ю.І.Ковальська призвичаїтись до нового крісла керівника, як надійшло замовлення: «Звільнити з посади директора музичної школи №3 - Павлову Ніну Онуфріївну. Мовляв, засиділась жінка за 32 роки бездоганної роботи кращої в області школи, треба знімати, і причім негайно, бо такий об’єкт, як приміщення по вул.Леваневського 47/1 в 1000 кв. м. віддавати дітям масиву з населенням майже 60 тис. мешканців - є великим марнотратством! Куди прибутковіше зробити новий супермаркет, або ще щось, а тут якась школа? І почалася «гонитва за відьмами».
Майже 2,5 роки триває війна за існування. Яких тільки надуманих звинувачень і покарань не висували Павловій за цей час: і корупцію,і розтрату бюджетних коштів, і конфлікт інтересів, і безпідставну догану, і службове розслідування зі звільненням з роботи, а довести нічого не можуть… Не досягнувши бажаного, з кожним разом репресії ставали все більш вигадливішими і ганебнішими. Дійшли навіть до такої низькості, як підмовляння окремих викладачів, щоб ті свідчили в поліції про те, що нібито директор їм погрожує звільненням і цим самим несе велику загрозу суспільству… тому її треба звільнити. Самим прикрим в цьому театрі абсурду є те, що в чиїсь чужі ігри був втягнутий весь педагогічний колектив, міська рада, поліція, прокуратура. Під загрозою закриття опинилася і сама школа з 500 учнями.
Виникає питання: кому це потрібно? Чиїм інтересам заважає маленька жінка з великим серцем, яка своїм талантом і уміннями впродовж багатьох років формувала колектив з його численними перемогами, навчала дітей прекрасному світу музики. Завдяки Ніні Онуфріївні і її материнській турботі сьогодні в стінах рідної школи працюють 25 колишніх випускників, яким Павлова дала місце роботи. Пройшовши всі суди і гоніння вона не обізлилась, не опустила руки, а працює все так же натхненно, як і раніше.
Чи понесуть заслужене покарання всі ті винні особи від міської влади, які допустили цю ганьбу, спаплюжили честь і гідність ветерана педагогічної праці, а тепер і досі сидять по своїм кабінетам?.. Павлова вистояла, бо поряд з нею завжди був колектив однодумців, створений за 30 років наполегливої праці. Завдяки юридичному таланту і активній громадянській позиції Заслуженого юриста України Ю.А.Кармазіна Ніна Онуфріївна виграла суди і знову в колі улюблених учнів зустрічає на сцені вже 40-річний ювілей школи.
Історія Білої Церкви має чимало різноманітних сторінок, але за кожною з них стоять людські долі. Сорокарічна історія музичної школи №3- це не тільки її вихованці, але і частина життя її керівника. Ми, мешканці міста Добра, повинні пишатися людьми, які плекають наші культурні надбання і засуджувати дії тих чиновників, які прислуговуються не інтересам суспільства, а сильним світу цього. Але для того, щоб оцінити чиїсь таланти і доброчесність, потрібно їх мати самому. Тому кожен, хто приходить до влади, повинен задати собі питання: чи маю честь служити народу України?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.