Доки ми будемо вестися на брехню про Голокост?

Люди досвідчені звикли до того, що офіційна версія історії, викладена в підручниках, - принаймні не вся правда, а який відсоток в ній пропагандистської брехні - про це можна здогадуватися.

Нещодавно, декілька днів поспіль, бердичівська FM радіостанція не втомлювалася повідомляти інформацію про проведення мітингу-реквієму з нагоди роковин Голокосту в місті. У Бердичеві це припадає на 16 вересня. У кожному місті напевне своя дата, тому виявляється, що відзначати Голокост у нашій країні можна не один раз, а численну кількість разів, постійно створюючи інформаційний привід.

Оголошення лунало в радіоефірі кожної півгодини, і це могло будь-кого роздратувати. Між тим можна позаздрити щедрості, з якою спонсори не пожалкувати грошей на таку потужну рекламу.

Але водночас це не може не викликати певні роздуми.

Дивна річ: деякі дурні здатні проливати сльози з приводу Голокосту, забуваючи і про сталінські репресії, і про роковини Голодомору, про які зазвичай не повідомляють радіостанції, не публікують заздалегідь оголошень газети і які жодне село або містечко не відзначає окремо. А треба було би. Мабуть, жидолюбство так глибоко засіло в душах людей, що все інше перестає мати значення.

З приводу цього доречно згадати історичні відомості про те, як сіоністи свого часу підтримували нацистів і тісно співпрацювали з ними. Обидві ідеології виявилися дуже схожими і дуже пов'язаними між собою.

В Італії чимало євреїв майже обожнювали Муссоліні. У Німеччині сіоністи із самого початку встановили тісні контакти с Гітлером, бо їхнею неприхованою метою було створити умови для еміграції до Землі Обітованої якомога більшої кількості євреїв, і ці надії потім значною мірою справдилися.

Нацисти використовували сіоністські організації з метою вивезення євреїв з Європи до Палестини. На добровільних засадах у гітлерівській Німеччині були створені десятки сільсько-господарчих центрів і таборів для навчання майбутніх переселенців навичкам ведення господарства на землі, а вже потім з'явилися концтабори.

Усе це має паралелі із сучасністю. Дуже ймовірно, що руйнація промисловості й відсоткове збільшення сільського населення України останніми роками теж розраховані на те, щоби привчити народ до землі і щоби потім сприяти його еміграції на інші, безлюдні території.

Примітна річ: сіоністи співпрацювали з гітлерівцями, про що є свідчення з тих часів, і який результат? Німецького нацизму як такого давно немає, а сіоністи живуть і процвітають. Мабуть, тому вони процвітають, що відвоювали своє існування ціною численних жертв, допомагаючи нацистам нищити своїх одноплемінників.

І в наш час міжнародна сіоністська мафія продовжує чинити злочини, обкрадаючи цілі країни й розповсюджуючи брехню про Голокост. Оскільки силоміць нав'язана версія Голокосту далеко не містить усієї правди, то правильно буде вважати її брехнею.

Неприємні для декого історичні факти зазвичай не потрапляють до підручників з історії. Натомість діячі з відділу пропаганди не припиняють робити свою темну справу. Їхня справа полягає в пропагандистському окозамилюванні за допомогою балачок про гітлерівського монстра-людожера й білих і пухнастих євреїв.

Натомість історія вимагає об'єктивності й рівного ставлення до всіх, замість пошуків ворогів, навішування образливих ярликів та з'ясування стосунків. Але чи усвідомлюють це сучасні сіоністи та їхні прислужники, якими кишать відділи пропаганди при установах освіти та у вигляді деяких ЗМІ провінційного рівня?