Міжнародній спільноті показали справжнє обличчя Ярослава Мудрого

27-29 листопада, в Києві, за підтримки посольства Польщі в Україні, відбулася 5 міжнародна сфрагістична конференція «Написи на печатках», під час якої було презентовано кілька унікальних раритетів.

Те, що Польща вперше підтримала цей захід та люб’язно  надала приміщення власної амбасади для наукових заходів, свідчить про велику зацікавленість цієї європейської держави та високий статус заходу. 

Взагалі, сфрагістика (наука про печатки – виготовлення, вивчення зображень та написів, вживання – ред.) за словами учасників конференції, переживає в Україні справжній ренесанс. Це пов’язано насамперед із активною діяльністю української школи сфрагістики, підкріпленою  надзвичайною зацікавленістю цією сферою меценатських кіл на чолі із директором приватного Музею Шереметьєвих Олексієм Шереметьєвим. Саме завдяки його ентузіазму та кипучій енергії  вже вп’яте відбувається міжнародна сфрагістична конференція, яка збирає найкращих фахівців із багатьох країн, видаються дослідницькі монографії, ведеться активна робота по залученню цих знань до неупередженого вивчення історії.

І хоча на перший погляд сфрагістика сприймається як дуже вузька наукова дисципліна, її значення для сьогодення, вплив на встановлення історичної правди, на відносини між державами та цілими народами важко переоцінити.

Хто володіє минулим – той керує майбутнім. Цей улюблений вислів можновладців відкриває справжню магію сфрагістики, коли одна віднайдена печатка, чи  штамп на документі, один-єдиний напис можуть перевернути історію з ніг на голову, змінити уявлення про цілі періоди та навіть епохи!

Рукописи горять, артефакти дуже часто приховують своє походження, а печатки, що виготовлялись із міцних матеріалів та мають точні призначення, завжди готові розповісти про своїх власників. Тому саме у царині сфрагістики  можна знайти відповіді на багато запитань, коли інші джерела мовчать, або не бажають віддавати свої таємниці.

Отже, перейдемо безпосередньо до тих подій, що відбулись на цьогорічній конференції , яка зібрала науковців із 5 країн, та подивимось, що цікавого та сенсаційного підготували організатори на цей раз.

Відкривав п’яту ювілейну міжнародну сфрагістичну конференцію Надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні Генрик Літвін, який зазначив: «Спільна робота історичних наукових шкіл, університетська співпраця між Польщею та Україною мають величезне значення для розвитку наших держав в сучасному світі.  Для нас це велика честь приймати у себе поважне міжнародне товариство та сприяти поглибленню відносин між нашими країнами на усіх рівнях!»

Директор Інституту історії України НАН України Валерій Андрійович Смолій висловив подяку та захоплення тим фактом, що в цей непростий час наукове товариство має підтримку зацікавлених кіл, що дає можливість вести активні дослідження історичних джерел та робити їх надбанням сучасності: «Дякую пану послу за гостинність та підтримку, дякую Олексію Шереметьєву за його ініціативи, за видані книжки, за допомогу історичній галузі. Ми всі прийшли до думки, що сфрагістика в останні 10-15 років переживає ренесанс. Тема цьогорічної конференції – «Написи на печатках». За прозаїчною назвою приховується величезна проблема реконструкції цивілізаційного зрізу, нових інтерпретацій історичних подій. Без тісної співпраці, без зв’язків між університетами, без вивчення спільних джерел вивчати історію в наших країнах було б неможливо».

Директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Георгій Володимирович Папакін висловив слова подяки організаторам та усім присутнім і погодився, що джерелознавчі дисципліни як в Польщі, так і в Україні, переживають значне піднесення, що дає приріст історичних знань, відкриває нові горизонти розуміння історичних процесів: «Старовинні Печатки – це унікальні джерела інформації, завдяки яким маємо місток між минулим та майбутнім».

Генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомир Павлович Михайлина на правах господаря, що приймає у стінах очолюваного ним музею пленарні засідання другого та третього днів конференції, зазначив, що 5-та сфрагістична конференція вже стала вагомою подією  на міжнародному рівні, об’єднавши дослідників із Польщі, України, Франції, Греції, Білорусі, тощо: «Наш заповідник має честь бути співорганізатором конференції, яка, без сумніву, зробить великий внесок в історію. Дякуючи таким людям, як Олексій Шереметьєв, ми маємо можливість вести плідну дослідницьку працю, видавати книжки, публікації та знайомити світ із нашими здобутками».

Меценат, директор музею Шереметьевих  Олексій Євгенович Шереметьєв висловив щиру подяку польському послу за підтримку і гостинність та побажав усім присутнім плідного спілкування: «Разом з вами ми провели вже 4 конференції, й цьогорічна 5-та ювілейна стала певним етапом у розвитку української сфрагістики. Не зважаючи на те, що в 2014 році ми взяли перерву, бо країна переживала важкі часи, зараз можна з впевненістю дивитись у майбутнє. Я не фаховий спеціаліст, не історик, але дуже люблю сфрагістику, завдяки якій історія України стає більш цікавою та змістовною. Допомагати вивченню історії Держави Україна – це сенс мого життя, моє покликання!» 

У головному залі польської амбасади ще тривали урочисті промови, а в сусідній кімнаті для вітчизняних ЗМІ влаштували презентацію унікальних раритетів, що стало родзинкою конференції, та що там – справжньою  міжнародною сенсацією!

Коли Олексій Шереметьєв говорив про своє покликання, він мав на увазі багаторічне захоплення сфрагістикою та колекціонуванням історичних печаток. Його колекція сфрагістичних артефактів налічує  тисячі рідкісних експонатів, більшість з яких  існують в єдиному екземплярі.  

Це видатне зібрання повністю відкрито для дослідників, більше того колекція Шереметьєва містить величезний потенціал з розкриття історичних таємниць та здатна регулярно видавати наукові сенсації.

Зважаючи на те, що сфрагістика, яка є безцінним джерелом для вивчення історії, має певну цехову герметичність, це дещо обмежує її  взаємодію із повсякденною сучасністю. Тому дуже важливо адаптувати матеріали сфрагістичних досліджень та нові  віднайдені факти  для широкого загалу, вводити їх до суспільного контексту.

В цьому сенсі ініціатива організаторів конференції, яка передбачає презентацію унікальних раритетів для ЗМІ, є дуже вдалим та необхідним кроком у справі популяризації сфрагістики.

Так виглядав Ярослав Мудрий, правитель України-Русі

Справжньою сенсацією 5 конференції стала презентація унікальної підвісної печатки легендарного київського князя Ярослава Мудрого з колекції  Олексія Шереметьєва, на якій маємо автентичне прижиттєве зображення давньоруського правителя.

Не зважаючи на колосальний дослідницький пласт, про добу Київської Русі відомо не так вже й багато, якщо порівнювати, наприклад, з добою козаччини. Особливо дефіцит знань відчувається у питаннях зовнішності історичних постатей. Про те, як виглядали давньоруські князі, члени їх родин, ми дізнаємось із коротких описів, поодиноких зображень на іконах чи фресках, що дає зовсім мало уявлення про справжній вигляд тієї чи іншої особи. Тож відкриття автентичної особистої печатки князя Ярослава, на якій майстер викарбував його прижиттєве зображення, важко переоцінити.

Як зазначив Валерій Смолій,  ця печатка не лише художній витвір майстра, це – ознака влади і державності. За правління Ярослава, Київська держава була одна з найвпливовіших країн у Європі, своєрідним центром відносин між сходом та заходом. І введення цього артефакту в науковий обіг – видатна подія сучасності.

А Олексій Шереметьєв, виступаючи перед журналістами, відзначив унікальність презентованих експонатів, що дають можливість висвітлювати білі плями в історії та по новому переосмислювати історичні події.

Подробиці зображень та значення артефактів для журналістів розкрив кандидат наук, науковий співробітник  Інституту історії України НАН України Олександр Алфьоров, і розпочав, звісно, із печатки Ярослава Мудрого.

Це висова (підвісна – трималася на шнурі) свинцева княжа печатка датується 1040-ми роками.  З однієї сторони вона має зображення св. Георгія – небесного покровителя Ярослава Мудрого. На іншій стороні – поясне зображення самого князя в накидці «кезно» з перлами, золотою вишивкою, в шоломі. Ліву руку князь тримає долонею вперед, що є ознакою влади. Є напис «Ярослав, великий князь Русі». Це яскраво свідчить про те, що поняття Русь, походить із Києва, з території України. Що до портретних рис, можна відзначити овал обличчя, коротку підстрижену борідку (військова традиція), виразні вуса, що звисають майже до підборіддя, так само, як у Святослава. Як зазначив Олександр Алфьоров, зображення Ярослава на 2-х гривневих купюрах нового зразка не відповідають дійсності, бо там ми бачимо велику бороду. Відома ця печатка була ще з дореволюційних часів, але тривалий час, за певних обставин, публікація її була неможливою. Придбання цього артефакту у приватного колекціонера Олексієм Шереметьєвим дало змогу детально вивчити раритет та презентувати широкому загалу.

З історії київського самоврядування

Наступний артефакт, презентований на конференції – це печатка Київського магістрату, датована 17 сторіччям. На печатці зображений лук-самостріл – символ прадавнього гербу  міста Києва. Саме нею у 17 ст. за часів, коли Київ мав Магдебурзьке право, скріплювали всі важливі документи, фіксували права та стосунки на рівні магістрату (по сучасному мерії). Напевно від активного вжитку, печатка тріснула, і з початку 18 ст. зберігалась в одному з київських храмів. Сьогодні, коли столиця України як ніколи потребує мудрого та вправного господарювання, ця печатка може стати одним із символів відродження міського самоврядування.

Виговський і доля гетьманщини

Три інші артефакти, які були презентовані на конференції, стосуються діяльності наступника Богдана Хмельницького, гетьмана Івана Виговського.

Перший із них – особистий перстень-печатка Івана Виговського датований 1660-ми роками, коли розпочалась війна із Московією за незалежність Української держави. На персні можна побачити щит із булавою, на якому міститься герб Виговського – орел, стрічка ордену та голуб із квіткою, як символ бажання мирного життя. Ця печатка використовувалась переважно у приватних особистих справах гетьмана.

Другий артефакт взагалі має унікальне значення для української історії – це кругла військова  печатка Івана Виговського, що була символом гетьманської влади. Це певний аналог державницьких регалій, таких як корона чи скіпетр. Печатка містить герб Виговського та напис – «Гетьман Іван Виговський, воєвода київський, староста чигиринський».

Унікальність цієї печатки полягає в тому, що вона була виготовлена спеціально для того, щоб затвердити Гадяцьку унію - договір про створення спільної держави між Україною, Польщею та Литвою, складений у 1659 році.

Якби Польський сейм затвердив Гадяцьку угоду, цей союз трьох держав мав би стати найбільшою та наймогутнішою в Європі країною, поєднаною спільними інтересами. Але не сталося (був підкуп депутатів Сейму) й Україна на віки поринула в скрутні часи, а згодом зникла як незалежна держава й Польща.

Треба зазначити, що ця печатка, навіть, відбитки,  до цього часу були невідомі, а зустрічались лише в прорисах. Завдяки народному депутату, юристу та колекціонеру Валерію Карпунцову, у складному 2013 році вдалося ввести цей визначний раритет у науковий обіг.

Наостанок, журналістській та науковій спільноті презентували нещодавно досліджений цікавий документ саме із цією рідкісною печаткою Виговського – Універсал, за яким монастирю було подаровано землю.

Маленька бібліотека історичних видань

В рамках конференції  також відбулася презентація сфрагістичних досліджень та книжок історичної тематики, які були видані за останні два роки.

Варто зазначити, що за ті два роки, що минули із часу 4-ї конференції, цікавих видань накопичилось з маленьку бібліотеку!

Маємо й 5-й випуск «Сфрагістичного щорічника» (Видавничий дім «Антиквар» 2015), який присвятили 80-річному ювілею визначного українського вченого Віталія Олексійовича Гавриленка. Нове покоління українських науковців, що вивчають сфрагістику, називає його патріархом української сфрагістики. Книгу самого Віталія Гавриленко «Шлях до сфрагістики» (Київ-Львів, 2014), де піднімаються усі важливі питання цієї науки, також не можна не відзначити. Це ілюстрований бібліографічний покажчик з української сфрагістики за редакцією В. Гавриленка, що містить вичерпні відомості про сфрагістичні публікації та видання.

Всіх захопила розповідь про книгу Н. Шарлеманя «Природа и люди Киевской Руси. Воспоминания. Автобиографии. Переписка.» її упорядника, доктора історичних наук Василя Ульяновського. Людина енциклопедичних знань, засновник київського зоологічного музею,  який вмів змальовувати природу не гірше за видатних письменників, Микола Шарлемань є унікальною, проте недооціненою постаттю в українській науці.

Особливої уваги заслуговує книга «Польща – нарис історії. Видання інституту національної пам`яті», яка виважено та неупереджено дає цілісну концепцію історії Польщі та нові інтерпретації відомих подій спільної історії двох країн. 

Серед розмаїття презентованих видань виділяється особлива книга «1000 років української печатки» (куратор проекту відомий історик Юрій Савчук).

Це - каталог однойменної  виставки з колекції музею Шереметьєвих, що тривалий час експонується в Національному історичному музеї. Зважаючи на те, що в каталозі подана лише частка з колекції Шереметьєвих, можна уявити масштаб приватної збірки і величезний пласт відомостей та знань, які там зберігаються!

До зустрічі у наступному році!

5-та міжнародна сфрагістична конференція вже стала надбанням історії.

Дослідники зробили свої доповіді, обмінялися думками, ввели в науковий обіг цілу низку цікавих та важливих історичних фактів. Час переосмислювати  знання, вносити корективи у концепції й трактування історичних подій. Час просувати ці надбання в освітній процес та широку публіцистику. Хочеться подякувати організаторам та учасникам заходу за їх ініціативу та кропітку працю. Саме завдяки таким подіям Україна має можливість відновлювати та стверджувати  свою ідентичність, як вільна незалежна держава, що має свій власний, унікальний історичний шлях розвитку.