Вже пройшло два роки після Революції Гідності. Пам'ятаю "І мертвим і живим..." і "Заповіт", і "Кавказ" - ми проводили Шевченкіани, вшановували великого Кобзаря. Для мене ставало дивним, як людина у непростому 19 сторіччі могла передбачувати ці події і те, що він це міг і робив, безперечно не виникає жодних сумнівів - ця людина Геній. Уявіть, у світі Тарасу Григоровичу, простому кріпаку встановлено найбільшу кількість монументів - понад 1300 пам'ятників. Вже пройшло стільки часу, а Дніпро ще й досі "Реве та стогне", та і ми досі боремось.
Новости культуры
-
9 березня 2016, 08:56