Коли вода в річці відступає, вона відкриває і масштаб проблем. Дунай сьогодні перетворюється на індикатор кліматичних змін та енергетичних ризиків.
Друга за довжиною річка континенту, яка протікає територією десяти держав і впадає в Чорне море вже в Україні, за даними міжнародних агентств Reuters та Associated Press, рекордно обміліла. Дунай вже оголює не лише затонулі десятиліття тому кораблі та доісторичні знахідки, а й головну вразливість сучасної Європи - її залежність від водних ресурсів.
Через критично низький рівень води Угорщина була змушена різко скоротити роботу своєї єдиної атомної електростанції “Пакш”, яка у звичайному режимі забезпечує близько половини виробництва електроенергії країни (майже 50% генерації). Оператори вже зменшували потужність окремих блоків - зокрема, 27 липня блок №1 скоротили на 254 МВт, наступного дня додали ще близько 237 МВт, загальне зниження сягало майже 491 МВт (майже чверть встановленої потужності станції в 2000 МВт). На окремих етапах станція працювала лише на 25% і менше від номіналу. А повне зупинення всіх блоків уперше за 44 роки роботи оголошували можливим протягом 24-72 годин. Причина - рекордно низький рівень Дунаю біля станції (до −106…−122 см і нижче, що на десятки сантиметрів нижче попереднього рекорду 2018 року), через що забірні насоси охолоджувальної води вже не дістають до води. Уряд закликав населення та бізнес економити електроенергію в пікові години, а також запровадив низку заходів для зменшення навантаження на енергосистему. Водночас у Будапешті рівень Дунаю опустився до історично низьких показників - місцями близько 9-15 см (Associated Press фіксувала близько 10 см/4 дюйми), тоді як попередній абсолютний мінімум 2018 року становив 33 см.
Не менш напружена ситуація склалася й у наших сусідів. В Румунії через нестачу води зупинили один із двох енергоблоків АЕС “Чернаводе” (Unit 1), яка виробляє близько 20% електроенергії країни. Стік Дунаю в липні падав до 1600-1650 м³/с при середньому багаторічному значенні для липня близько 4700-4750 м³/с. Щоб урятувати роботу другого реактора, військові інженери провели безпрецедентну операцію - контрольованим підривом скелі (породи) та затопленням барж із сотнями тонн каміння перенаправили потік Дунаю до каналу охолодження станції. Сербська ГЕС “Джердап-1” працює лише приблизно на 20–30% потужності (або близько третини середньодобового виробництва - близько 5000 МВт/год на добу замість звичайних показників). Отже, на тлі обміління Румунія нарощує імпорт електроенергії, зокрема й з України (через молдовську компанію Energocom), щоб компенсувати втрату генерації.
Вода, що відступила, відкриває і сторінки історії. На сербській ділянці Дунаю (поблизу Прахово) знову стали видимими затоплені кораблі німецького флоту часів Другої світової війни (понад 20-40 корпусів, частина з боєприпасами, затоплених 1944 року під час відступу). А в Болгарії біля села Ряхово виявили скам’янілі рештки шерстистого мамонта - нижню щелепу, два бивні, ребра та інші фрагменти скелета. Але ці знахідки лише підкреслюють головне: кліматичні зміни вже перестали бути прогнозами на майбутнє. Вони безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, транспорт, судноплавство, економіку та життя мільйонів людей сьогодні.
Для України ця ситуація має особливе значення. Нижня течія Дунаю, українська дельта, порти та природні екосистеми є частиною спільного європейського простору. Події останніх днів ще раз доводять: питання зміни клімату - це вже не лише екологія. Це питання енергетичної стійкості, економічної безпеки та здатності держав адаптуватися до нових реалій.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.