За інформацію консула України в Шотландії Андрія Мадзяновського, в квітні 2026 року в Шотландії проживають 29 781 українець, абсолютна більшість яких приїхали на північ Великої Британії після початку повномасштабної війни. Значна частина - по програмі супер спонсорства, яку навесні 2022 року спеціально для українців розробив уряд Шотландії. Решта - по спонсорським та сімейним візам. Всім українцям, яких приютила Шотландія, були видані посвідки на проживання терміном на 3 роки, після чого їх продовжили ще на 1,5 роки. Наступним кроком буде ще одна пролонгація віз вже на 24 місяці.
В рамках програми супер спонсорства уряд на початку повномасштабної війни в Україні надавав українським біженцям проживання в 3-4-зіркових отелях (з триразовим, а пізніше дворазовим харчуванням), доступ до медицини, навчання та роботи. Більш того, української молоді була надана унікальна можливість безкоштовно вчитися в шотландских університетах.
Щоб було зрозуміло - таку можливість мають тільки шотландці. Якщо в місцеві університети поступають інші громадяни Великої Британії (англічані, валлійці або північно ірландці), вони сплачують за навчання. Студенти з інших країн також сплачують за навчання, причому по набагато вищому тарифу.
Наших співвітчизників прирівняли до місцевих і влітку 2022-го, 2023-го, 2024-го та 2025-го років до шотландських ВНЗ в Едінбурзі, Глазго та Данді поступили сотні українських студентів. Також сотні українців поступили в коледжі, де в рамках програми ESOL (English for Speakers of Other Languages) безкоштовно вчать англійську. Ті з них, хто не отримує фінансової допомоги від держави по програмі Universal Credit, мають стипендію в коледжах ( 500 фунтів на місяць, що дорівнює 30 000 грн), а деякі і 700-800 фунтів (коледж і частково покривають їм сплату оренди житла).
З самого початку українці отримали дуже теплий прийом від шотландців. З готелів наших співвітчизників переселяли в соціальне житло - квартири з ремонтом та меблею, включаючи пральні машини та навіть посуд і постіль. Цим займались місцеві ради.
Про свій шлях адаптації в дивовижно красивий Шотландії українці розповіли Максиму Розенку.
З Києва до AUGB Glasgow
17-річна киянка Владислава на святкуванні новорічного корпоратива напередодні 2022 року отримала від роботодавців окремий новорічний подарунок - Владі повідомили, що вона успішно пройшла випробувальний термін в Budhouse Group і, відповідно, буде продовжувати працювати спеціалістом відділу маркетингу компанії.
Budhouse Group мав у своєму портфелі 3 торгово-розважальних центра в Україні - у Харкові, Херсоні, Черкасах, а також 4-зірковий готель Хортиця в Запоріжжі. Для дівчинки, який ще не виповнилось 18 років, це був фантастичний старт кар’єри. Вона була наймолодшою працівницею в Budhouse Group і паралельно закінчувала навчання в коледжі університету КРОК. Але 24 лютого 2022 року внесло свої суворі корективи в життя мільйонів українців. Владислава не стала виключенням.
У складі своєї багатодітної родини Влада навесні 2022 року подалась на програму супер спонсорства від уряду Шотландії, але приїхала до Альба (шотландська гельська назва країни) лише за рік. Виявилося, що англійська у Владислави не така вже і добра, тож вона удосконалила її на ESOL Advance курсі у West Scotland College. В 2024 році Влада поступила в University of Strathclyde, де зараз закінчила другий курс. А в травні 2025 року українка доєдналася до команди AUGB (Association of Ukrainians in Great Britain) Glasgow. Далі - пряма мова Владислави.
Я долучилася до роботи в AUGB Glasgow як координаторка заходів та соціальних мереж. Ми реалізовуємо ініціативи, спрямовані на інтеграцію та соціалізацію українців у Глазго й проводимо як щотижневі активності, так і культурні та освітні заходи.
Серед регулярних активностей ми проводимо швейний клуб, групу ментальної підтримки для жінок, клуб настільних ігор, заняття з англійської мови тощо. Особливою популярністю користується група з англійської для літніх людей (найстаршій «студентці» 88 років), адже літні люди є особливо вразливою категорією: їм складніше вивчати нову мову та адаптуватися до нового середовища. Попри це, вони регулярно відвідують заняття, адже для багатьох це єдина можливість соціалізації в новій країні.
Окрему увагу ми приділяємо дітям: організовуємо арт-класи та заняття з української мови. Багато дітей, які переїхали до Шотландії в ранньому віці, вже краще володіють англійською, ніж українською, тому ми працюємо над тим, щоб вони зберігали зв’язок зі своєю культурою та мовою. Також ми створили та підтримуємо українську футзальну команду, яка бере участь у шотландській футзальній лізі.
Окрім регулярних активностей, ми організовуємо лекції, тематичні святкові події та масштабні культурні заходи. Найбільший із них – святкування Дня незалежності України, яке вже четвертий рік поспіль збирає кілька сотень українців і місцевих жителів у центрі Глазго. Підготовка до нього триває 3–4 місяці.
Програма включає не лише культурні виступи, а й спортивні активності в парку, від йоги до тенісу й піклболу, для дорослих і дітей. Одним із найяскравіших моментів минулорічного святкування став український борщ: ми разом із волонтерами приготували 40 літрів, які розібрали задовго до завершення події, причому особливу зацікавленість проявили місцеві мешканці.
Ще одним яскравим проєктом стала співпраця з місцевою житловою асоціацією, де проживає багато українців й локальною організацією, яку українські тенанти встигли створити. Разом ми перетворили занедбану територію біля будинку на громадський простір: створили мурал за участі дітей з арт-класів, висадили квіти та озеленили територію. Загалом організація відкрита до ініціатив – будь-хто може звернутися зі своєю ідеєю, і ми допомагаємо її реалізувати.
Саме AUGB Glasgow займається організацією демонстрацій у Глазго, тож до четвертих роковин повномасштабної війни я долучилася до організації серії меморіальних заходів, які включали демонстрацію, ходу містом та меморіальну подію в Glasgow Cathedral з виступами від українських митців. Темою цьогорічної демонстрації було незаконне викрадення українських дітей Росією. У заходах взяли участь щонайменше 400 осіб, в тому числі шотландці.
Цього року ми плануємо розширення діяльності. Зокрема:
створення клубу для літніх людей як простору для спілкування;
відкриття бібліотеки з українськими книжками, які наразі складно знайти в Шотландії.
Важливо зазначити, що організація функціонує за рахунок грантів, а члени комітету працюють на волонтерських засадах, поєднуючи це з основною роботою. Всі вони чітку усвідолмлюють, наскільки важливо для українців в Шотландії мати місце, де вони можуть отримати підтримку й, нехай ненадовго, почуватися як вдома.
Паралельно я є членкинею комітету української спільноти університету Strathclyde, де я вивчаю маркетинг. У Глазго діє три такі студентські спільноти, по одній на кожен університет, і ми організовуємо заходи для соціалізації українських студентів та популяризації української культури.
Одним із найбільших заходів стали українські вечорниці – благодійний вечір із музикою, під час якого всі кошти від продажу квитків були передані на підтримку України. Це була можливість як для української спільноти зібратися разом, так і для місцевих прийти й дізнатися більше про українську культуру. Клуб, до речі, дав нам приміщення безкоштовно, коли вони почули, що це буде благодійний івент на потреби України, вони сказали, що не можуть взяти з нас гроші за оренду.
У комітеті п’ять осіб, і я обіймаю роль івент-менеджерки, відповідаючи за організацію заходів. Ця діяльність є волонтерською, але надзвичайно значущою для мене особисто, адже я добре пам’ятаю власний досвід адаптації в новій країні, коли все здавалося чужим і незрозумілим. Зараз же я прагну допомогти якнайшвидше пройти цей шлях іншим.
Окремо для мене важливою є тема взаємодії між великими українськими організаціями та студентськими спільнотами. Коли я тільки приїхала до Шотландії, відчувала певний розрив між цими двома середовищами: студентські ініціативи існували ніби окремо, і діяльність громадських організацій, зокрема AUGB Glasgow, окремо, хоча обидві сторони мали великий потенціал для співпраці.
Зараз, завдяки своїй діяльності, я фактично поєдную ці дві ланки. Це дозволяє залучати студентів до ширших громадських ініціатив і водночас робити діяльність AUGB Glasgow видимою для молоді. Наприклад, під час організації заходів до 24 лютого саме студентські спільноти забезпечили значну частину волонтерів для координації ходи та демонстрації. Ми також вирішили, що саме студенти виступатимуть зі сцени як одна з найбільш проактивних частин громади, по одному представнику від кожного університету. Я координувала цей процес і також виступила з промовою від свого університету.
Крім того, за моєю ініціативою ми об’єднували зусилля для проведення Дня Соборності України – тоді ми організували «ланцюг єдності» на одному з мостів Глазго через річку Клайд. Це був символічний жест, який зібрав українців різного віку й досвіду та проклав шлях до співпраці між молоддю та найбільшою українською організацією в Глазго.
Паралельно я доєднуюся і до інших ініціатив – цього року була частиною комітету Laguage Cafe, університетської спільноти, де студенти збираються, щоб вивчати іноземні мови. Минулого року цілий рік вивчала у спільноті іспанську, тож цього року вирішила доєднатися до комітету, щоб допомогти розвивати спільноту й обмін культурами на кампусі.
Грант для участі в Refugee Festival на перформанс Life in one suitcase
До початку повномасштабної війни Оксана Саяпіна мала свою танцювальну студію в Обухові Київської області. До Шотландії вона переїхала разом з двумя дітьми по супер спонсорській візі влітку 2022 року.
Оксана, яка має педагогічну освіту та 20-річний стаж роботи у сфері культури, розпочала свою діяльність на лайнері в Єдинбурзі у вересні 2022 року. Вона заручилася підтримкою AUGB Edinburgh. Перший виступ дитячого колективу Kvity Ukrainy відбувся на Різдво. Також Саяпіна разом з ще двома українками заснували дорослий професійний колектив Flowers of Ukraine. А потім заснувала це один колектив для молодих амбітних танцівників з України TvorchiUA.
Оксана вже тривалий час співпрацює з двома благодійними організаціями AUGB Edinburgh та Mission of innocents. Вони надають Саяпіної місто та умови для проведення занять і тим самим сприяють розвитку української культури та дитячого мистецтва. Завдяки цьому заняття для дітей безкоштовні.
Тепер в розпорядженні Оксани, повноцінний танцювальний зал з сучасним оснащенням, який було помпезно відкрито декілька місяців тому в присутності мерії Едінбурга, консула України в Шотландії Андрія Мадзяновського та консулів інших держав.
В 2026 році у Саяпіної займаються близько 35 українських дітей віком від 6 до 18 років, які поділені на три вікові категорії. Діти займаються чотири рази на тиждень. Раз на тиждень - акробатика і тричі на тиждень танці та хореографія. В програму входять класичні й народні танці та сучасні напрямки хореографії.
“Інтеграція в інше суспільство накладає свій відбиток, багато дітей вже починають мислити англійською мовою. На відміну від дорослих, діти швидко інтегруються. Моя ж робота направлена на те, щоб діти зберігали своє українське коріння. Це моя особиста ціль, поки я знаходжусь тут”, - розповідає Оксана.
Зараз Kvity Ukrainy мають багато виступів, в тому числі на благодійних заходах, які присвячені зборам для українських військових, зокрема на медицину та оснащення. Також колектив виступає на шотландских концертах і фестивалях, в тому числі міжнародних.
Саяпіна стала авторкою ідеї, сценарісткою та режисеркою емоційного перфомансу Life in one suitcase (Життя в одній валізі) про українців, які вимушено покинули свою країну під час війни. До перфомансу Оксана долучила творчі колективи Едінбурга, Котбріджа та Глазго. Перфоманс, в якому беруть участь до 70 українских біженців, представили вже чотири рази в Единбурзі, вперше на Refugee Festival-2025, потім на Fringe-2025. До речі, саме коли українка подала заявку на участь в Refugee Festival-2025, вона за підтримки Mission of innocents виграла грант на розробку та реалізацію цього перфомансу.
В подальших планах Оксана відкрити та очолити Ukrainian dance school в Шотландії, в якій будуть заняття з акторської майстерності зі сценічним грімом, хореографія по декільком напрямків, де спеціалісти будуть надавати кваліфіковані послуги та передавати свої знання дітям.
Як багатодітна українська родина адаптувалася до життя в Глазго
Олена та Ростислав мають чотирьох дітей, включаючи сина з інвалідністю. В Україні Ростислав був приватним підприємцем - займався обслуговуванням ліфтів. До Шотландії вони переїхали влітку 2022 року по спонсорській візі. Доньці Катерині на той час було 18 років, Ярославу - 16, Антону - 14, Максиму - 9.
*Спонсори, шотландська пара, як нас прихистили, дуже допомогли з адаптацією в новій країні, а місцева церква Milton of Campsie Parish Church також одразу запросили нас стати частиною спільноти і вже 4 рік починають кожну служіння словами «Ласкаво просимо» (українською мовою)” - розповідає старша донька Катерина.
Ростислав майже відразу знайшов роботу - спочатку мив посуд в ресторані. Через рік перейшов на care home (будинок для людей з інвалідністю), де працює full-time. Зараз українець має намір після покращення власного рівня англійської підтвердити свій диплом інженера-світлотехніка.
Паралельно Ростислав вже третій рік разом з Оленою вчаться в коледжі на ESOL (English for speakers of other languages) course - вони вже дійшли до рівня Upper Intermediate. Діти вивчили англійську набагато швидше. Молодший син Максим зараз говорить з помітним шотландським акцентом.
Донька Катерина є співзасновницею та головою Ukrainian Society в Glasgow Caledonian University, де разом з студентами організовує різноманітні культурні події: щорічну виставку Unissued Diplomas (про студентів які загинули на війні), майстер-класи з народного мистецтва, вечорниці та беруть участь у мирних демонстраціях на підтримку України.
Вже 18-річний Антон співає пісні та прислуговує в український греко-католицькій церкві.
Старший син Ярослав має інвалідність, тож Олена займається його доглядом.
“У Ярослава набагато більше перспектив та можливостей в Шотландії - вважає Олена. - Зараз син відвідує три різні види активностей. В Україні після закінчення школи нічого такого не було”.
В 2024 році до Шотландії переїхали батьки Олени. 75-річна Віра за фахом художниця, проводить майстер-класи з арту, буквально на цьому тижні пані Віра навчала студентів Петриківського розпису в Glasgow Caledonian University. Також досвідчена художниця за допомогою дітей, які відвідували гурток AUGB Glasgow намалювала яскравий мурал з українським колоритом поруч в одній із будівель Глазго.
У 82-річного Володимира вже в Шотландії діагностували хворобу Альцгеймера, тато Олени отримує лікування, щоб хвороба не прогресувала. Тричі на тиждень Володимир відвідує day care centre.
Родина в повному складі традиційна активно долучається до проведення українських івентів в Глазго.
Максим Розенко