Путін знову вдарив по «точках вразливості» Трампа. І знову успішно

Після переговорів 18 березня з Путіним Трамп пережив свій «день бабака»: Путін святкує повний тріумф, а вигляд Трампа після зустрічі є чимось середнім між пригніченим і жалюгідним.

У телефонних переговорах Трампа з Путіним 18 березня практично повністю повторилась ситуація з їхньою зустріччю у форматі один на один у Гельсінкі в 2018-ому. Трамп пережив свій «день бабака»: Путін святкує повний тріумф, а вигляд Трампа після зустрічі є чимось середнім між пригніченим і жалюгідним.

За тиждень до тодішньої зустрічі Трампа з Путіним я у аналітичному матеріалі «Спаринг з Путіним і «точки вразливості» Трампа» по полицях розклав, чому спаринг у форматі один на один є програшним для Трампа. І несе загрози не тільки американському президенту і США, але й єдності НАТО у протистоянні «гібридній» агресії Росії проти всього Заходу.

Чечітка Трампа на граблях

Вражає здатність Трампа танцювати чечітку на тих же самих граблях. Бо у ситуації з розмовою 18 березня він повторив той самий набір промахів, який призвів до його невдачі у Гельсінкі. Перерахую тільки деякі найважливіші.

Найбільша загроза –обговорювати всю проблематику двосторонніх відносин у форматі один на один. При цьому ігнорується путінська тактика подібних переговорів із Трампом. Для Путіна ці переговори – не обговорення складних тем з фіксацією різниці позицій, проработка можливих компромісів. Для нього це – спецоперація, у який спецслужбист вирішує завдання перевербувати агента, який працює на противну сторону. У даному випадку – є агентом впливу самої сильної країни світу.

У цій спецоперації Кремлем все заздалегідь прораховано до найдрібніших деталей, підготовлені чіткі ходи задля того, щоб ефективно вплинути на Трампа з використанням особливостей його характеру і досягти потрібних Путіну результатів.

Причому в даному випадку завдання спрощувалося декількома обставинами.

По-перше, психологічний портрет Трама давно й досконало відомий його напарнику.

По-друге, Трамп поспішає отримати від Росії підтримку свого фаст-перемир’я.

По-третє, це Трамп добивається від Путіна взаємності, і Путін може дозволити собі «поламатися».

По-четверте, зараз «трансакційний» підхід Трампа у розмові з партнерами грає альфа-домінуючу роль у лінії поведінки 47-го президента Штатів. І розкриті Путіним широченні можливості зайнятися величезними природними ресурсами Росії у форматі розмови один на один нанесли руйнівний удар по здатності американського лідера об’єктивно аналізувати весь комплекс загроз і викликів, які зараз несе РФ у її війні при всього колективного Заходу включно з США.

Водночас, як я писав у 2018-му, зараз Трампа знову «як міфологічного Антея відірвали від опори на потужність та ресурси політичних інститутів та США та їхніх союзників по НАТО. З опорою на них на спарингу з Путіним ресурсну перевагу мав б американський лідер».

Однім словом, як любив повторювати великий Лобановський, порядок б’є клас. А якщо й порядок, й клас гри є в наявності тільки одного суперника, то чи має другий хоча би примарні шанси перемогти? Відповідь зрозуміла.Це і відбулося 18 березня.  

Що далі?  

Скоріш за все, ця невдала для Трампа розмова стане апогеєм його завзятого руху якомога скоріше влаштувати фаст-перемир’я. Я вже неодноразово казав, що будуть два етапи мирного процесу. Перший етап -  коли Трамп намагатиметься швидко досягти ceasefire (припинення вогню) у першу чергу домовившись із Путіним в форматі двох «великих хлопців», які разом ще з Сі Цзіньпіном рулять усім світом. Ці зусилля неминуче проваляться. Й почнеться другий етап - серйозна і довга робота з обов’язковим залученням України і Європи.

Маємо у сухому залишку декілька речей.

По-перше, Путін фактично відмовив Трампу у впровадженні негайного повного припинення вогню, на що погодилась Україна.

По-друге, Трампу повідомив, що віддав наказ припинити удари по енергооб’єктах. Й тут же після закінчення розмови росіяни влаштували масштабну атаку на Київ. А на ранок наступного дня атакували енергосистему «Укрзалізниці» на Дніпропетровщині. Теж прийом Путіна відомий: щось пообіцяти і тут же демонстративно і нахабно обіцянку порушити – щоб подивитися на реакцію того, хто наче збирається контролювати такі порушення.

Тобто на додачу до програшу під час перемовин, Трамп отримав ще публічну дискредитацію його зусиль з досягнення припинення вогню. До речі, другої – публічної – складової у Гельсінкі не було.

А Дональд Трамп на такі речі реагує швидко і жорстко. Саме так, як розповідав тодішній посол України в Штатах Валерій Чалий, відбулось, коли після саміту в Гельсінкі-2018 у Вашингтоні американському президенту зуміли пояснити всі обставини його провалу у Гельсінкі. Тоді розлючений Трамп  прийняв рішення надати Україні Javelin, не поїхав на саміт G20, у якому брав участь Путін, й дав «зелене світло» ухваленню декларації Помпео о невизнанні Сполученими Штатами окупації Криму.    

Штати звуть Європу за стіл переговорів

Й таким чином можемо констатувати: перший етап встановлення миру в Україні з фаст-перемир’ям від Трампа закінчується.  

Й незабаром почнеться, як я і прогнозував, другий етап. Це будуть серйозні переговори за обов’язкової участі партнерів США і України із Європи. Й вони всі троє будуть виступати проти Путіна. Хай як не намагається ще деякий час Трамп виступати в амплуа посередника, йому не втекти від жорстких реалій триваючої Третьої світової війни: Росія є ворогом всього колективного Заходу включно з США, Європою і Україною.

Підтвердженням того, що розпочинається цей другий етап, є те, що американські чиновники вже заявили своїм європейським колегам: Європейський Союз буде брати участь   у будь-якій мирній угоді щодо України. Оскільки Росія хоче зняття санкцій, запроваджених ЄС, як частину угоди. Хоча раніше, нагадаю, Вашингтон не бачив причин саджати європейців за стіл мирних переговорів. Отже, пазли складаються як треба…

#Хроніки Третьої світової