Власник сторінки
заместитель директора компании SOCIOPOLIS: SOCIAL, POLITICAL & MARKET RESEARCH
З кожним днем статистика росту захворюваності на коронавірус SARS-CoV-2 у світі б’є нові рекорди. Втім, у колишньому епіцентрі пандемії, Китаї, епідемія йде на спад.
Людство не перший раз стикається з пандеміями, і кожного разу вони «перевіряють» країни на міцність – їх владу, суспільний устрій, систему охорони здоров’я, здатність населення до організації та дисципліни. Не стало виключенням і поширення COVID-19 у 2020 році. Узагальнені дані, доступні на даний момент, дають можливість розглянути пандемію під кутом зору природного краш-тесту національних систем охорони здоров’я.
Для зручності дані станом на 15.03.2020 р. були зведені у таблицю 1.
У таблиці 1 представлені 8 країн з найбільшою кількістю померлих від коронавірусної інфекції (більше 20 загиблих), за виключенням КНР, де епідемія вже завершується, тому Китай некоректно порівнювати з країнами, де спалах захворювання поширюється, сягає кульмінації чи продовжується. Крайні значення, які виходять за межі середнього ± 1,96 стандартної похибки вибірки, виділені червоним та зеленим маркером (за критерієм Колмогорова-Смирнова розподіл наведених у стовпчиках таблиці 1 величин статистично достовірно не відрізняються від нормального).
В якості основного критерію краш-тесту системи медичної допомоги під час епідемії можна розглядати відношення померлих до суми померлих, хворих, які одужали, та пацієнтів, що знаходяться у важкому або критичному стані (найближчим часом одужають або помруть). Низькі значення даного показника характеризують здатність національної системи медичної допомоги своєчасно госпіталізувати хворих на COVID-19 та надати їм весь спектр необхідних медичних послуг, не допустити перебігу хвороби за несприятливим сценарієм.
Підтвердженням такої інтерпретації є висока статистично достовірна на рівні тенденції від’ємна кореляція (r=-0,63, p<0,097) між відносною смертністю важкохворих та індексом дієвості охорони здоров’я країни (Bloomberg, 2016). Множинний регресійний аналіз з використанням лінійної регресії демонструє, що поряд із позитивним впливом дієвості національної охорони здоров’я на зниження смертності важкохворих, суттєвий негативний вплив на даний показник справляє медіанний вік населення (пацієнти являють собою демографічну вибірку, хоч і зміщену; чим вони старші, тим більші ризики для їх життя, пов’язані з інфікуванням коронавірусом SARS-CoV-2). Тому, щоб виділити роль медичної допомоги в чистому вигляді ми нормували показник смертності важкохворих на медіанний вік населення, а потім розрахували смертність для умовної країни з медіанним віком населення 30 років. Відповідний індекс наведено у таблиці 1. Аналіз його розподілу по 8 країнам з найбільшою смертністю демонструє, що найбільша ефективність медичної допомоги важкохворим на COVID-19 досі спостерігалась у південній Кореї та Японії. У Італії, Ірані, Іспанії та Франції ефективність допомоги була середньою з-поміж країн з найбільшою смертністю від коронавірусної інфекції (при високій летальності у Італії та Ірані, можливо, пов’язаній із запізнілим зверненням хворих до лікарів). У США та Великій Британії допомога на початкових етапах розвитку епідемії виявилась неефективною, що може бути зумовлено цілою низкою обставин – від обмеженого доступу пацієнтів з низьким статком до медичних послуг до негласного рішення не рятувати важкохворих літніх пацієнтів.
Ще одним важливим узагальнюючим показником є кількість випадків захворювання на COVID-19 на 1 млн. населення. Згідно з результатами регресійного аналізу цей індекс також виявляється прямо пропорційним до медіанного віку. Тому для порівняння країн з відносно старшим та відносно молодшим населенням ми нормували його для умовної країни з медіанним віком населення 30 років (див. таблицю 1). Всі країни, де епідемія пройшла початковий етап розвитку, вже перевищили показники Китаю, де кількість нових випадків вже майже не зростає порівняно з наявною кількістю інфікованих. Особливо висока кількість хворих на 1 млн. населення відмічається у Італії та Ірані. На основі показників чисельності заражених серед населення та дієвості медичної допомоги важкохворим був розрахований інтегральний індекс відносної ефективності національної системи охорони здоров’я в умовах епідемії на даний момент (діапазон значень від 0 до 1; чим вищий індекс, тим більша відносна ефективність серед 8 країн з найбільшою смертністю від COVID-19). Найбільш ефективно реагує на розвиток епідемії система охорони здоров’я Японії, Китаю (не включений до таблиці 1 через зазначені вище причини) та Південної Кореї, найменш ефективно – Італії та Ірану. Ефективність роботи національних систем охорони здоров’я Франції, Іспанії, США та Великобританії знаходиться між цими двома полюсами, з тенденцією до більш високої ефективності для Франції та більш низької для США та Великої Британії – за рахунок гірше організованої допомоги важкохворим.
Таким чином, навіть неглибокий аналіз загальнодоступних узагальнених даних дає чимало інформації щодо того, як країни світу справляються з пандемією COVID-19. Східні системи охорони здоров’я поки що демонструють більшу ефективність ніж західні. Наведені дані також руйнують міф про те, що вірус SARS-CoV-2 створений штучно заради переважного ураження людей монголоїдної раси та країн, де вони проживають.
Краш-тест пандемії COVID-19, на жаль, триває. Залишається тільки сподіватись, що його не доведеться складати Україні.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.