РОСІЯ СЬОГОДНІ: економіка на мінімумі, страх громадян на максимумі

РОСІЯ СЬОГОДНІ: економіка на мінімумі, страх громадян на максимумі

РОСІЯ СЬОГОДНІ:

економіка на мінімумі, страх громадян на максимумі

Однією з улюблених фраз Путіна є: «Помітний ріст заробітних плат не лише у номінальному, але й у реальному їх вираженні!». Ця цитата давно стала крилатою на ряду з «духовними скрепами» та одвічним «підняттям Росії з колін».

За даними Росстату середня заробітна плата по Росії на липень 2019 року склала 49 348 руб. За звітами Росстату у номінальному вираженні вона зросла на 7,7% за рік, а в реальному (з поправкою на інфляцію) – на 3,5%.

Не зважаючи на те, що середня зарплатня є вкрай ненадійним показником, багато російських політиків та урядовців апелюють його. Говорячи про економічну ситуацію РФ варто враховувати відсутність стабільного платоспроможного середнього класу та колосальну різницю у доходах між багатими та бідними. Для обгрунтованих економічних висновків варто використовувати більш надійні показники, такі як мода та медіана.

Finanz.ru наголошує, що за останніми даними того ж Росстату на квітень, медіанний заробіток в Росії становить 34,4 тисячі рублів. Це означає, що половина росіян отримують більше цієї суми, а інша половина – менше. Модальна зарплатня, тобто така, яку отримує більшість населення, становить лише 23,5 тисячі рублів.

Сервіс провів опитування з вибіркою в 4 000 респондентів, за результатами якого встановлено наступне:

• 88% громадян повідомили, що за останній рік їх зарплатню не підвищували і не індексували;

• 19% громадян повідомили, що останнє підвищення заробітної плати відбулося два-три роки тому;

• 69% громадян повідомили, що останнє підвищення заробітної плати відбулося понад три роки тому.

Респонденти, яким підвищували або індексували зарплатню за останній рік (12% опитаних), розповіли, що їх підвищення склало близько 5-10%. Лише у 8% опитаних заробітна плата зросла на 10-15%. Надбавку в 10-15% отримали 6% опитаних. Про зростання зарплати на 30% і більше повідомили лише 2% опитаних.

Наслідки безрадісної статистики росту падіння заробітних плат вельми очікувані. Як повідомляє Інформаційне агентство Росії «ТАРС», більше половини російських банків зіткнулися з відтоком коштів громадян в період з 01.07.2018 по 01.07.2019, тенденція концентрації коштів у великому бізнесі посилюється все більше.

«Майже половина банків демонструє більш-менш виражені ознаки дефіциту фондування. За період з 01.07.2018 по 01.07.2019 53% діючих банків зіткнулися з чистим відтоком залучених коштів населення, 48% - з чистим відтоком ресурсів підприємств.»

Зважаючи на такі економічні показники, необхідно врахувати соціальні занепокоєння та настрої і спрогнозувати можливий сценарій розгортання подій. «Левада-центр» провели всеросійське соціологічне дослідження на тему: «Рівень страху у суспільстві». Як з’ясувалось, рівень страху в російському суспільстві останні три роки стабільно зростає, а на липень 2019 року наблизився до значень кінця радянського періоду.

Страху перед «хворобами дітей або близьких» стало більше на третину: у 2016 році про це говорили 45% респондентів, а тепер – 58%. Частка тих, хто боїться війни, зросла в 1,5 рази: з третини населення (31%) до половини (51%) і перевищила показники 1989 року.

Страху бідності в суспільстві стало більше майже вдвічі: таку відповідь обрали 36% учасників опитування, хоча два роки тому їх було 22%, а останні роки існування СРСР – лише 13%.

Майже триразове зростання спостерігається у групі людей, які бояться «свавілля влади». Загрозу «беззаконня» з боку тих, хто наділений владою, бачать 27% росіян. Рік тому їх було 11%, а в 2016 році - 10%.

З притоком азіатських мігрантів у російському суспільстві стійко зростає страх перед національними конфліктами: у серпні 2016 року про це говорили 6% респондентів, у жовтні 2017 року – 10%, а у липні 2019 року – вже 14%.

9% опитуваних бояться злочинців, хоча два роки тому таких було 6%, а три роки тому – лише 5%, що свідчить про зростання злочинності на території РФ.

Майже вдвічі більше стало тих, хто вважає загрозою «Загибель людства»
(з 7% до 12%), а також боїться «Гніву Божого» і «Страшного Суду» (з 5% до 8%). Група тих, хто «особливих страхів не відчуває», за три роки зменшилась втричі – з 12% до 4%.

Згідно з опитуванням, росіяни стали менше боятися власної смерті: у 1989 році страх втратити життя назвали 15% населення, у 2016 році - 11%, а тепер - лише 9%.

«ЧОГО ВИ НАЙБІЛЬШЕ БОЇТЕСЬ?» (респондентам пропонувався нижченаведений перелік варіантів, з якого вони могли обрати обрати декілька варіантів та/або назвати свій; представлено ранжування за зменшенням – за результатами липня 2019 року)

Економічна криза в країні дає привід прогнозувати соціальне невдоволення, бунт проти погіршення якості життя, шквал протестів та ріст соціального напруження. Вищенаведені результати соціологічного дослідження демонструють суттєвий ріст рівня страху в суспільстві. В контексті соціально-історичних умов, така поведінка жителів пострадянської країни є вельми очікуваною, але динаміка за останні три роки зайвий раз демонструє посилення диктаторського режиму в Росії. Така невтішна соціологічна статистика вкотре показує цивілізованому світу усю «фейковість» російської «демократії».