РОСІЯ СЬОГОДНІ:
економіка на мінімумі, страх громадян на максимумі
РОСІЯ
СЬОГОДНІ:
економіка
на мінімумі, страх громадян на максимумі
Однією
з улюблених фраз Путіна є: «Помітний
ріст заробітних плат не лише у номінальному,
але й у реальному їх вираженні!». Ця
цитата давно стала крилатою на ряду з
«духовними скрепами» та одвічним
«підняттям Росії з колін».
За
даними Росстату середня заробітна плата
по Росії на липень 2019 року склала 49 348
руб. За звітами Росстату у номінальному
вираженні вона зросла на 7,7% за рік, а в
реальному (з поправкою на інфляцію) –
на 3,5%.
Не
зважаючи на те, що середня зарплатня є
вкрай ненадійним показником, багато
російських політиків та урядовців
апелюють його. Говорячи про економічну
ситуацію РФ варто враховувати відсутність
стабільного платоспроможного середнього
класу та колосальну різницю у доходах
між багатими та бідними. Для обгрунтованих
економічних висновків варто використовувати
більш надійні показники, такі як мода
та медіана.
Finanz.ru
наголошує,
що за останніми даними того ж Росстату
на квітень, медіанний заробіток в Росії
становить 34,4 тисячі рублів. Це означає,
що половина росіян отримують більше
цієї суми, а інша половина – менше.
Модальна зарплатня, тобто така, яку
отримує більшість населення, становить
лише 23,5 тисячі рублів.
Сервіс
провів опитування з вибіркою в 4 000
респондентів, за результатами якого
встановлено наступне:
-
88%
громадян повідомили, що за останній
рік їх зарплатню не підвищували і не
індексували;
-
19%
громадян повідомили, що останнє
підвищення заробітної плати відбулося
два-три роки тому;
-
69%
громадян повідомили, що останнє
підвищення заробітної плати відбулося
понад три роки тому.
Респонденти,
яким підвищували або індексували
зарплатню за останній рік (12% опитаних),
розповіли, що їх підвищення склало
близько 5-10%. Лише у 8% опитаних заробітна
плата зросла на 10-15%. Надбавку в 10-15%
отримали 6% опитаних. Про зростання
зарплати на 30% і більше повідомили лише
2% опитаних.
Наслідки
безрадісної статистики росту
падіння заробітних плат вельми очікувані.
Як повідомляє
Інформаційне агентство Росії «ТАРС»,
більше половини російських банків
зіткнулися з відтоком коштів громадян
в період з 01.07.2018 по 01.07.2019, тенденція
концентрації коштів у великому бізнесі
посилюється все більше.
«Майже половина банків демонструє
більш-менш виражені ознаки дефіциту
фондування. За період з 01.07.2018 по 01.07.2019
53% діючих банків зіткнулися з чистим
відтоком залучених коштів населення,
48% - з чистим відтоком ресурсів підприємств.»
Зважаючи
на такі економічні показники, необхідно
врахувати соціальні занепокоєння та
настрої і спрогнозувати можливий
сценарій розгортання подій. «Левада-центр»
провели
всеросійське соціологічне дослідження
на тему: «Рівень страху у суспільстві».
Як з’ясувалось, рівень страху в
російському суспільстві останні три
роки стабільно зростає, а на липень 2019
року наблизився до значень кінця
радянського періоду.
Страху
перед «хворобами дітей або близьких»
стало більше на третину: у 2016 році про
це говорили 45% респондентів, а тепер –
58%. Частка тих, хто боїться війни, зросла
в 1,5 рази: з третини населення (31%) до
половини (51%) і перевищила показники
1989 року.
Страху
бідності в суспільстві стало більше
майже вдвічі: таку відповідь обрали 36%
учасників опитування, хоча два роки
тому їх було 22%, а останні роки існування
СРСР – лише 13%.
Майже
триразове зростання спостерігається
у групі людей, які бояться «свавілля
влади». Загрозу «беззаконня» з боку
тих, хто наділений владою, бачать 27%
росіян. Рік тому їх було 11%, а в 2016 році
- 10%.
З
притоком азіатських мігрантів у
російському суспільстві стійко зростає
страх перед національними конфліктами:
у серпні 2016 року про це говорили 6%
респондентів, у жовтні 2017 року – 10%, а
у липні 2019 року – вже 14%.
9%
опитуваних бояться злочинців, хоча два
роки тому таких було 6%, а три роки тому
– лише 5%, що свідчить про зростання
злочинності на території РФ.
Майже
вдвічі більше стало тих, хто вважає
загрозою «Загибель людства»
(з 7% до
12%), а також боїться «Гніву Божого» і
«Страшного Суду» (з 5% до 8%). Група тих,
хто «особливих страхів не відчуває»,
за три роки зменшилась втричі – з 12% до
4%.
Згідно
з опитуванням, росіяни стали менше
боятися власної смерті: у 1989 році страх
втратити життя назвали 15% населення, у
2016 році - 11%, а тепер - лише 9%.
«ЧОГО
ВИ НАЙБІЛЬШЕ БОЇТЕСЬ?»
(респондентам пропонувався нижченаведений
перелік варіантів, з якого вони могли
обрати обрати декілька варіантів та/або
назвати свій; представлено ранжування
за зменшенням – за результатами липня
2019 року)
|
Листопад
1989
|
Серпень
2016
|
Жовтень
2017
|
Липень
2019
|
Хвороб
рідних, дітей
|
61
|
45
|
47
|
58
|
Війни
|
50
|
36
|
37
|
51
|
Власної
хвороби, втрати працездатності
|
38
|
32
|
32
|
44
|
Бідності
|
13
|
28
|
22
|
36
|
Старості,
безпомічності
|
38
|
22
|
21
|
31
|
Стихійних
лих
|
33
|
28
|
21
|
27
|
Физичного
болю, страждань
|
22
|
10
|
11
|
27
|
Свавілля
влади, беззаконня
|
17
|
16
|
17
|
17
|
Національних
конфліктів
|
6
|
6
|
10
|
14
|
Загибелі
людства
|
27
|
7
|
9
|
12
|
Власної
смерті
|
15
|
11
|
9
|
9
|
Злочинчів,
грабіжників
|
16
|
5
|
7
|
9
|
Публічних
принижень, гноблень
|
5
|
5
|
5
|
8
|
Гніву
Божого, Страшного Суду
|
11
|
3
|
3
|
7
|
Повернення
масових репресій
|
15
|
4
|
6
|
5
|
Інше
|
<1
|
1
|
1
|
1
|
Не
відчуваю особливих страхів
|
5
|
12
|
11
|
4
|
Важко
відповісти
|
3
|
2
|
4
|
1
|
Економічна
криза в країні дає привід прогнозувати
соціальне невдоволення, бунт проти
погіршення якості життя, шквал протестів
та ріст соціального напруження.
Вищенаведені результати соціологічного
дослідження демонструють суттєвий ріст
рівня страху в суспільстві. В контексті
соціально-історичних умов, така поведінка
жителів пострадянської країни є вельми
очікуваною, але динаміка за останні три
роки зайвий раз демонструє посилення
диктаторського режиму в Росії. Така
невтішна соціологічна статистика вкотре
показує цивілізованому світу усю
«фейковість» російської «демократії».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.