Російська стратегія – вектор КНДР

Агресорські геополітичні амбіції реалізуються за рахунок податків звичайних людей

25 квітня на острові Руський (Росія) пройшов саміт Росія- КНДР, під час якого відбулися переговори президента РФ Володимира Путіна і північнокорейського лідера Кім Чен Ина.

Головними темами переговорів було ядерне роззброєння, перспектива будівництва газо- та нафтопроводів із Росії на Корейський півострів, а також – економічне партнерство.

Лімузин Кім Чен Ина доставили із Пхеньяню до Владивостоку грузовим бортом Іл-76. Заради того, щоб північнокорейський диктатор зміг проїхати – на вокзалі Владивостока знесли стіну.

Лідери країн привітали одне одного з переобранням та обговорили перспективи розвитку міждержавних зв'язків. Путін запропонував Кім Чен Ину разом розвивати економіку. Але поки що невідомо, економіку якої країни вони зібралися розвивати, Венесуелли чи Сирії?

З огляду на економічні дотації Росії у національні бюджети країн третього світу, постає риторичне питання: чий добробут є пріоритетним для російської влади?

Агресорські геополітичні амбіції реалізуються за рахунок податків звичайних людей. Наочним прикладом є роздача російських паспортів на окупованих територіях України. В цивілізованому світі, якщо країна надає особі громадянство, це передбачає також і виплату пенсійного та соціального утримання. Тож або ці витрати впадуть на плечі російських платників податків, або, що є більш вірогідним, новоспеченим росіянам не платитимуть взагалі.

За даними : Росіяни накопичили безнадійні борги майже на 1,6 трильйонів рублів. Боргове навантаження продовжує збільшуватися. У нинішніх економічних умовах громадяни РФ беруть позики не тільки на великі, а й на покупки товарів першої необхідності. Навіть для громадян середнього класу позика стає звичним інструментом придбання товарів побуту.

російської влади дуже прозаїчна: підвищення податків прискорить економіку в найближчі місяці!

За заявою Медвєдєва:

• з 2019 року ПДВ у Росії підвищено до 20%;

• МінФін запропонував п’ять нових податків;

• Фонд національного добробуту не буде інвестований у економіку РФ;

Закриваючи очі на економічні проблеми, можна годувати людей ідеологією, перенаправляючи гнів на всюдисущих ворогів «ворогів». Тут Росія дуже вдало наслідує свого стратегічного партнера – КНДР.

Віктор Бондарєв (голова Комітету Ради Федерації Федеральних зборів РФ з оборони та безпеки) призвав повернути воєнну підготовку у початкові школи. Бондарєв заявив, що вважає ненормальним страх дітей перед зброєю.

Цікава думка самих росіян з цього питання. Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦИОМ) проводив соціологічне дослідження на тему пріоритетності викладання предметів у школах.

За результатами соціологічного дослідження можна зазначити, що 63% опитаних вважають необхідним викладання основ військової підготовки у школах, 31 % вважають, що цей предмет повинен викладатися факультативно, і 5% вважають, що цей предмет не повинен викладатися взагалі.

Важливим нюансом у даному питанні є вік школяра. У наступному розподілі репрезентовані відповіді респондентів щодо належного віку школяра для викладання зазначених предметів.

Дані представлені у відсотах, опитаний міг обрати декілька відповідей. Наприклад: «Даний предмет потрібно викладати і у молодшій, і у середній, і у старшій школі» або «Лише у старшій школі», або «Лише у середній та старшій школах»… Відповіді попередніх варіантів можуть сумуватися черед опцію вибора декількох варіантів.

Тут вже бачимо, лише 12% опитаних вважають, що основи військової підготовки потрібно викладати починаючи з молодшої школи. На відміну від Бондарєва, який пропонує вчити дітей кидати гранату.

Згадується культовий корейський мультфільм «Бурундук та їжачок», на якому виросло не одне покоління дітей КНДР. За сюжетом мультфільму головні герої живуть у перманентній війні, з раннього дитинства вчаться холоднокровно вбивати ворогів та прославляють мілітарний суспільний порядок. Чиновництво Росії також переконане у тому, що діти повинні сприймати зброю як звичний предмет побуту і не боятися її.

Будь-якій адекватній людині буде фізично боляче навіть уявити пагубні наслідки такого жорстокого впливу на дитячу психіку.

Усі події сучасного світу відбуваються в контексті боротьби авторитарних режимів із цивілізацією. По один бік – високі європейські стандарти життя, належні умови та можливості для самореалізації і повага до особистості. По інший бік – диктатура і злиденне існування. Кожен обирає сам.