НЕВЖЕ СПІВПАЛО? АН-НІ – ПРОВАЛ ФСБ!

Встигли ці, типу таємні, служби відкрито наслідити в Англії, як мінімум, починаючи зі скандалу з отруєнням Олександра Литвиненка.

НЕВЖЕ СПІВПАЛО? АН-НІ – ПРОВАЛ ФСБ!

Влучно сформульований Анатолієм Рибаковим в романі «Діти Арбату» основний принцип сталінської репресивної машини звучить просто і зрозуміло: «Смерть вирішує всі проблеми. Немає людини – немає проблеми». Так у творі Йосиф Сталін говорить про розстріл військових спеців в Царицині в 1918 році. І через 100 років – у 2018 році – цей афоризм зберігає свою актуальність для характеристики дій кремлівського режиму, що тримається на репресивній машині ФСБ. Проте, щось явно пішло не так, не за тим планом. Увірувавши у власну наближеність до кремлівського небожителя, недоторканість та безкарність на території Росії спецслужби почали розкидати свої пути на території інших держав. Але, як виявилося, значно переоцінили свої сили та не увійшли, а вляпалися в історію. І не одну за останній час.

Встигли ці, типу таємні, служби відкрито наслідити в Англії, як мінімум, починаючи зі скандалу з отруєнням Олександра Литвиненка. Далі свою присутність вони вже приховати не могли – чим глибше намагаються заховати свої злочини, тим вище над поверхнею їхні «подвиги». З усією величчю, красиво, стримано по-аристократичному, із дотриманням традицій тисячолітнього двірцевого етикету Залізна Леді ХХІ століття Тереза Мей відмовила в увазі кремлівському карлику після скандалу з хімічною атакою щодо родини Скрипалів. Скрипалі, дякувати Богу та лікарям, вижили, а спецслужби РФ не змогли вчасно приховати свій непрофесіоналізм. Певно, побоюючись гніву колись головного, а тепер головного над головними, вирішено було розіграти кілька другорядних сценаріїв піднесення власного реноме та реноме колишнього шефа.

Задля пошуку сюжету продовження цього детективу, далеко ходити не довелося. Кілька останніх днів принесли значно менші за масштабами інформаційного вибуху події, але не менші за своєю провальністю та недолугістю. Як то кажуть, з нічого цукерку не зліпиш.

Не пройшло й доби, як 31 серпня слідом за своїм партнером по сцені та виконавцем твору «Я люблю тебя жизнь», до пекла рвонув військовий злочинець-терорист з поганялом «лідер ДНР» Сашко Захарченко, широко відомий у вузьких колах, як торговець курятиною. Здавалося б, рядова подія в кримінальних розборках. Аж-ні! У сусідів намагаються перехопити ініціативу з розслідування «гучного злочину» та відкривають справу, яка стосується подій на території України за статтею 361 КК РФ і створюють новий професійний ляп. Цитата зі згаданої статті: «Вчинення поза межами території Російської Федерації вибуху (перелік інших дій – автор)…, піддають небезпеці життя… громадян Російської Федерації…». Ця трагікомічна сцена розрахована виключно на власний зомбований електорат вождя східного сусіда та колаборантів з тимчасово підконтрольних РФ територій.

Для відновлення втраченого авторитету та підсилення ефекту присутності великого брата в образі малого вождя на окупованих землях використовуються стандартні сценарії з розігруванням сцен ДТП. Наступним кроком стають події в Абхазії – автономній республіці у складі Грузії, яка де-факто перебуває під окупацією самопроголошеної «Республіки Абхазія» і контролюється Росією: 8 вересня в автомобільній катастрофі загинув, так званий, Прем’єр-міністр Геннадій Гагулія – людина, яка знала чимало цікавих фактів для майбутнього трибуналу. А вже 9 вересня в ДТП постраждав Президент Молдови Ігор Додон. Публічно проголошуючи особисту проросійську спрямованість, йому не вдалося схилити на цю сторону ні політичний бомонд країни, ні вирішити питання відступу російських військових формувань з невизнаного Придністров’я. Саме цим і було викликане невдоволення Кремля.

Серія таких подій не є випадковою, а лише свідчить про те, що спецслужби РФ самі себе переграли.