The Guardian про брудні технології дискредитації

Переклад сенсаційної публікації ... Як Пол Манафорт проводив таємні медіа-операції, які мали на меті дискредитувати ключову опонентку українського президента ...

Сенсаційна публікація у The Guardian відкрила брудні методи глобальної дискредитації Юлії Тимошенко, які робились на замовлення Януковича!    Зараз у США арештований юрист Пола Манафорта, який цим займався...

Нажаль, сумний досвід Януковича нічому не навчив нинішнього президента. 

На замовлення Порошенка тими ж брудними методами і фейками продовжують компанію дискредитації Батьківщини і Тимошенко. Виконавці - штатні лайномети Порошенка такі як Вова Ар"єв, Тарасік Чорновіл, Вітя Уколов, Богословська, Палій, гНусс, Олешко та інші продажні порохоботи ...

До Вашої уваги, переклад скандальної статті. 

Ексклюзив: Пол Манафорт схвалював таємні медіа-операції, які мали на меті дискредитувати ключову опонентку тодішнього українського президента

Люк Гардінг

5 квітня 2018

https://www.theguardian.com/us-news/2018/apr/05/ex-trump-aide-paul-manafort-approved-black-ops-to-help-ukraine-president

Колишній очільник кампанії Дональда Трампа Пол Манафорт санкціонував таємні медіа операції від імені колишнього президента України, які включали «спецоперації», «замовні» статті у «WallStreetJournal» та на американських вебсайтах, а також анонімні брифінги проти Гілларі Клінтон.

Цей проект мав на меті покращити репутацію тодішнього лідера України Віктора Януковича. Як розкриває електронне листування та документи, він став частиною багатомільйонних лобістських зусиль, які здійснювалися Манафортом від імені уряду Януковича, що опинився під шквалом жорсткої критики. 

Ця стратегія включала:

• Пропозиції переписати статті у Wikipedia, щоб очорнити ключову опонентку тодішнього українського президента;

• Створення фейкового експертно-аналітичного центру у Відні для розповсюдження думок на підтримку Януковича;

• бліцкриг у соцмедіа «спрямований на цільову аудиторію в Європі та США»;

• Інструктування журналістів з правого сайту «Breitbart» атакувати Клінтон, коли вона була державним секретарем.

Стратегія Манафорта в Україні стала предтечою пізніших зусиль Кремля та його фабрики тролів, які використовували TwitterтаFacebookдля дискредитації Клінтон, щоб допомогти Трампу перемогти на виборах 2016 року у США. Матеріали, з якими ознайомилось «Guardian», стосуються 2011 та 2013 років.

Спеціальний радник Роберт Мюллер, який розслідує можливу змову між кампанією Трампа та Росією, висунув проти Манафорта обвинувачення по багатьом пунктам. Манафорта звинувачують у «відмиванні прибутків» від його лобістської роботи в Україні, яку він здійснював протягом приблизно десяти років для Януковича і його політичної партії.

Мюллер також звинуватив Манафорта у найманні європейських політиків у відставці для лобіювання в інтересах Януковича та виплаті їм понад 2 млн. євро через офшорні рахунки.

Ці документи викривають ще одну таємну операцію, яка мала вплинути на міжнародну думку. У 2010 році Янукович переміг на президентських виборах свою суперницю Юлію Тимошенко. Наступного літа українська прокуратура заарештувала Тимошенко та ініціювала судовий процес проти неї. Це викликало жорстку критику з боку адміністрації Обами та ЄС, які звинуватили Януковича у переслідуванні Тимошенко з політичних причин.

У 2011 році Манафорт схвалив таємну стратегію щодо дискредитації Тимошенко за кордоном. Колишній репортер «WallStreetJournal»та «FinancialTimes» Алан Фрідман, який проживав в Італії, став автором та керівником цього проекту. Раніше Фрідмана звинувачували у приховуванні своєї роботи як оплачуваного лобіста.

Крім того, у проекті брав участь Рік Гейтс, тодішній заступник Манафорта, і Костянтин Кілімнік, ще один близький соратник Манафорта, який на думку ФБР, пов’язаний з російською військовою розвідкою.

У липні 2011 року Фрідман надіслав Манафорту конфіденційний документ на шести сторінках під назвою «Україна – цифрова дорожня карта». У ньому викладався план «деконструювання» Тимошенко за допомогою відео, статей та соцмедіа. Як повідомляють джерела в колишньому українському уряді, Янукович діяв за порадою Манафорта, який дав проекту зелене світло.

Фрідман запропонував амбітні операції. Вони включали виробництво анонімних відео з атаками на Тимошенко і порівняння лідера опозиції з п’яним Борисом Єльциним. «Простір соціальних медіа пропонує величезні можливості для провини за асоціацією», - писав Фрідман у документі.

Він продовжує: «Ми знаємо, що існує відео Тимошенко, у якому вона висловлює якісь обурливі претензії до суду… Це відео можна розповсюдити у соціальному просторі, щоб підсилити враження, що вона, в найкращому випадку, є безрозсудною і не спроможною бути державним діячем, а в найгіршому – підступною, наклепницею і антисеміткою».

Користувачі Twitter, включаючи «тих, кого ми «знаємо», можуть ретвітити цей ворожий контент. «Дорожня карта» включала вебсайт, пости у блогах та  email-розсилки «цільовій аудиторії в Європі та США». Один з розділів мав назву «спецоперації». У ньому зазначалося: «Це могло б включати модифікацію сторінки у Wikipedia, щоб підкреслити корупцію [Тимошенко] та судовий процес та змінити тон використовуваної мови».

Фрідман працював з ЕкхартомСейгером, колишнім продюсером CNN. Згідно з електронним листуванням, вони були тісно пов’язані з «Полом», який, в свою чергу, інформував голову адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна. Льовочкін відмовився коментувати. У цій переписці він згадується, як «СЛ». 

«Він працював потай», - говорить одне джерело про Фрідмана. – «Він не привертав до себе уваги. Без дозволу Пола Алан ніколи б отримав контракт з урядом [Януковича]».

Компанія Фрідмана «FBCMedia» підписала «автоматично поновлюваний договір найму». За даними джерел у Києві, їй сплачували приблизно 150 000 євро кожні три місяця. За їхніми словами, гроші клалися на депозит на офшорному рахунку на Сейшелах. Часто оплата запізнювалася, додають вони, що змушувало Фрідмана скаржитися.

Видання «Guardian» зв’язалось з Фрідманом, який заявив, що ці доходи були «задекларовані». Він підтвердив, що його компанія працювала на Україну з кінця літа 2011 року над, як він назвав це, «проектом зі зв’язків з громадськістю та створення профілю країни». Він додав: «Це не був секретний або прихований план. У нас були піарники, які дуже відкрито пропонували інтерв’ю і статті в газети».

Він сказав, що метою проекту було просування тодішньої політики українського уряду щодо наближення до партнерської угоди з ЄС. «Наше завдання – підтримка постійної комунікації на користь діалогу між Брюсселем та Києвом. Таким був наш меседж».

«Ми ніколи не підтримували промосковську позицію і вже припинили наші відносини, коли український президент відмовився від тісніших зв’язків з Європою».

На запитання, чи зареєструвався він у Міністерстві юстиції США, Фрідман відповів, що він ніколи не працював у якості лобіста для України. Він додав: «Я ніколи не реєструвався як іноземний агент, тому що я ніколи ним не був».

«Я займався комунікацією, піаром і медіа-стратегією в Європі для клієнта, так, як роблять десятки лондонських піар-компаній, що працюють на різноманітні уряди».

У документі зазначається, що Фрідман доповідав напряму у Київ. Навесні 2012 року він сказав тодішньому Міністру закордонних справ Костянтину Грищенку, що він «створив десятки позитивних авторських колонок/ інтерв’ю/ статей для друку і телебачення» і «розповсюдив позитивні історії в новинах» у приблизно 2000 публікаціях.

Ключем до цієї стратегії був фейковий експертно-аналітичний Центр досліджень колишніх радянських соціалістичних республік (CXSSR), створений за підтримки Манафорта. Фрідман використовував його для публікації десятків позитивних статей про Януковича, багато з них під авторством «Метью Ліна».

Коментарі Ліна з критикою Тимошенко та держдепартаменту Обами виходили на консервативному американському RedState. Фрідман сказав Манафорту, що його редакційна команда написала статтю для Януковича, яка вийшла у «WallStreetJournal».

Він претендує на причетність до профілю Тимошенко, написаного Метью Камінскі з «WallStreetJournal». Камінскі  каже, що Фрідман ніколи не був джерелом «або навіть тим, з ким, наскільки я пригадую, я мав будь-які контакти».

У квітні 2012 року Фрідман надіслав Манафорту ще один «суворо конфіденційний» документ на дві сторінки. У ньому викладалися плани щодо запуску «спеціального вебсайту» під назвою «TheTymoshenkoFiles». Цей сайт мав належати Інні Богословській, українському депутату і критику Тимошенко.

Насправді ж, Фрідман би «таємно готував, реалізував і підтримував» цей сайт, йдеться у документі. Він розміщував би «написані іншими» блоги та «серіалізаціюквазі-повісті». На запитання про цей вебсайт, Фрідман відповів, що він ніколи не писав «жодного контенту» для цього сайту.

Електронне листування, яке бачило «Guardian», виявляє регулярну переписку між Манафортом, Фрідманом, Гейтсом, Кілімініком та українськими посадовцями. Гейтс, який і надалі співпрацював з Манафортом у виборчій кампанії Трампа 2016 року, написав декілька повідомлень. У лютому Гейтс визнав змову і те, що він брехав ФБР, та погодився співпрацювати з Мюллером.

На той час Кілімнік був російським менеджером київського офісу Манафорта. Вважається, що Кілімнік є «Особою А» в останньому обвинувальному акті Мюллера, поданому минулого тижня. У ньому йдеться, що на думку ФБР, Кілімнік пов'язаний з московським ГРУ, і додається, що Гейтс про це знав. Кілімнік заперечує будь-які зв’язки. Фрідман підтвердив, що він зустрічався з Манафортом і Гейтсом, але наполягає, що він зробив це, «тому що клієнт про це попросив».

Медіа операції Манафорта включали атаки на Клінтон. У жовтні 2012 року Гейтс надіслав електронний лист Манафорту і Фрідману, відмітивши статтю, написану журналістом Беном Шапіро. У цій статті «Breitbart» Клінтон критикувалася за її публічну підтримку Тимошенко, яка уклала виборчу угоду з правою партією «Свобода». 

У цій статті цитувався єврейський «лідер», який анонімно звинувачував Клінтон у створенні «неонацистського Франкенштейна». Гейтс написав: «Панове, ось перша частина низки статей, які публікуватимуться в рамках наших зусиль. Алане, всі лаври за коментар про Франкенштейна - тобі».

Можливе використання офшорних рахунків, скоріш за все, зацікавить ФБР. Манафорта звинувачують у приховуванні понад 75 млн. доларів, зароблених в Україні.