Україні потрібні інженери, проте абітурієнти йдуть на менеджмент і психологію...
Україні критично потрібні інженери, проте абітурієнти йдуть на менеджмент і психологію...
Заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній заявив, що сьогодні Україні критично не вистачає фахівців з машинобудування, електротехніки, авіаційної та ракетно-космічної техніки! Затребувані також кваліфіковані оператори верстатів із ЧПУ, електрики, будівельники та інші технічні фахівці. Особливо гостро їх брак відчувається у промисловості та оборонному секторі.
На цьому тлі показаво подивитись на вибір самих абітурієнтів. У 2026 році найбільше заяв подали на менеджмент — 105,3 тисяч, психологію — 66,8 тисяч і філологію — 61,4 тисяч. У десятці найпопулярніших також маркетинг, економіка, фінанси, право, педагогіка та кібербезпека. Тобто, державі потрібні інженерно-технічні фахівці, а молоді люди масово йдуть у гуманітарії...
Але не будумо сильно звинувачувати молодь за те, що вона обирає "не актуальні" професії. Абітурієнт приймає рішення, виходячи із власного уявлення про майбутнє. Він дивиться, де і як зможе працювати, скільки зможе заробляти, наскільки зрозумілою буде його кар'єра. І з цього погляду вибір менеджменту чи економіки не виглядає ірраціональним. А ось п'ять років складного навчання на вузькій технічній спеціальності вимагають набагато зрозумілішої відповіді на питання, що буде далі...
Тут і виникає проблема, яку одними розмовами про «повагу до інженерних та технічних професій» не вирішити. Якщо країні потрібні інженери, то треба розуміти, якій саме промисловості вони знадобляться за п'ять років. Якщо потрібні фахівці з електротехніки, мають бути відповідні підприємства, інвестиції та проекти, де ці кваліфіковані фахівці зможуть себе реалізувати. Якщо потрібні оператори ЧПУ, має існувати промисловий сектор, який постійно створюватиме для них сучасні високооплачувані робочі місця.
Тому слова чиновника від освіти важливі не так як заклик молодим людям йти наприклад в машинобудування, а як діагноз системи. Освіта досить точно показує, який образ майбутнього бачать самі абітурієнти. Поки що цей образ пов'язаний переважно з менеджментом, фінансами, гуманітарними та сервісними професіями, а в той же час влада криом кричить про гострий дефіцит інженерів та кваліфікованих робітників технічних спеціальностей, отже, проблема не лише в університетах. Вона набагато глибша - у тому, яку економіку країна здатна запропонувати молодій людині після отримання диплому, сировину чи інноваційну...
І головне. Якщо інженер-механік справді потрібен Україні більше за менеджера чи юриста, то чому абітурієнт повинен сам здогадатися про це? При цьому відповідь має давати не заступник міністра освіти, виступаючи на конференції на публіку, а реформований владою ринок праці - гідною зарплатою, умовами праці, кар'єрою та перспективою для молоді.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.