СТАРА КАЗКА НА НОВИЙ ЛАД ВІД «БРАТІВ ФСБШНИКІВ»

Обіцянки, якими заманювали на «референдум» Кримців виконати не можливо як з технічної точки зору, так і економічної. І таких прикладів достатньо у джерелах з вільним доступом: відкритий з помпою та широко розпіарений енергетичний міст не працює на заявлену потужність не дивлячись на возвеличення досягнень російської науки, транспортну артерію через Керченську протоку не побудовано і є сумніви в її доцільності та економічній ефективності тощо.

СТАРА КАЗКА НА НОВИЙ ЛАД ВІД «БРАТІВ ФСБШНИКІВ»

«Не вірю!» – легендарна фраза Костянтина Станіславського, яку він використовував як режисерський прийом, стала загальновживаною у світі кіно, театру та в побуті.

Її ж можна використовувати й до означення потуг прояву «режисерсько таланту» окупаційної влади в Криму. Для відведення уваги мешканців від існуючих проблем, старі казки переповідають з новими персонажами. Це й не дивно. Обіцянки, якими заманювали на «референдум» Кримців виконати не можливо як з технічної точки зору, так і економічної. І таких прикладів достатньо у джерелах з вільним доступом: відкритий з помпою та широко розпіарений енергетичний міст не працює на заявлену потужність не дивлячись на возвеличення досягнень російської науки, транспортну артерію через Керченську протоку не побудовано і є сумніви в її доцільності та економічній ефективності тощо.

Але примарні «злі укри» нікуди не зникли. І ця казка стає дедалі популярнішою та абсурднішою. Нею прикривають всі прорахунки від окупації півострову та безпорадності бездарного керівництва нинішньої влади колаборантів.

Пошук внутрішнього та зовнішнього ворога триває не перший рік і активізується в той момент, коли потрібно зменшити негатив від чергового власного провалу. Курортний сезон зірвано – винна «Київська хунта»; відсутня вода в кранах містян та на полях – вказівка «західних ляльководів»; перебої в енергозабезпеченні – диверсійна робота «агентів СБУ».

Стрічки новин ЗМІ, інтернет-видань та соціальних мереж останніми днями переповнені інформацією про затриманого в Криму начебто «агента СБУ». Та сенсації не вийшло. Але ж для кого зрежисована ця чергова казка, що так інтенсивно поширюється всіма доступними способами? Відповідь очевидна – для тих, хто вірить казкам та чекає жовтих сенсацій.

Так, в окупованому Криму затримали громадянина України Геннадія Лимешка – факт. А далі ФСБ, за вже відпрацьованими раніше сценаріями, створює чергову казку-сенсацію. Спочатку йде злив інформації про затримання «агента». Але хто ж повірить без картинки? Наступний крок – показати героїчне затримання спецслужбами «агента». І кульмінація – зізнання «агента». Все швидко та можна святкувати чергову перемогу. Але є кілька «але». Перше «але» це фантастична швидкість переходу від однієї фази казкотворення до наступної. Наступне «але» власне сам «агент». Важко уявити, що хтось здатний позаздрити Г.Лимешко в такій ситуації, але ще важче уявити, що професійний агент так швидко видає всю інформацію, яку від нього вимагають. А далі із розряду фантастики: де логіка «завдання» звичайною пилкою підрізати електроопору. На скільки часу буде виведено з ладу постачання електрики? Наступним йде комічний відступ щодо запланованих підпалів. І, звичайно, який «агент» без вибухівки, яка вільно купується в воєнторзі та ще й без обов’язкового з досвіду служби в збройних силах власної країни?

Тому за Станісласвьким, у стару казку на новий лад – «Не вірю!»