Німеччина як ланцюговий пес “Нормандського формату”

Німеччина не бачить ніякого сенсу в розширенні “Нормандського формату”.

Про це під час брифінгу в п'ятницю, 28 жовтня, заявив офіційний представник міністерства закордонних справ Німеччини Мартін Шефер.

Коментар Шефера якоюсь мірою продублював нещодавні заяви міністра іноземних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, котрий намагався усіляко виправдати Мінські домовленості.

Намагання Берліну показати “Нормандський формат” як безальтернативний зрозуміти дуже легко. Німеччина разом із Францією хочуть лишитися монополістами у питанні реакції Європи на російську агресію проти України. Особливо небажаним для Берліну є активізація зусиль центральноєвропейських країн, зокрема Польщі.

Ще восени 2014 року Польща критикувала занадто м'яку позицію Німеччини щодо Росії. Після обрання Анджея Дуди президентом і формування “Правом і справедливістю” уряду позиція Варшави стала ще жорсткішою.

Виступаючи під час економічного форуму у місті Криниця на початку вересня минулого року, Дуда розкритикував позиції Євросоюзу щодо російської агресії. На його думку, ЄС не приділяє цій темі належної уваги, маргіналізує її. Він піддав скепсису можливості Мінських домовленостей і розкритикував намагання Заходу всього лиш заморозити конфлікт на Донбасі. “Конфлікт в Україні має закінчитися довготривалим миром, а не замороженням. А тривалий мир має означати повернення до міжнародно визнаних кордонів” — заявив тоді польський президент.

Анджей Дуда неодноразово говорив, що Варшава хоче приєднатися до переговорів щодо врегулювання українсько-російського конфлікту. За словами прес-секретаря президента Польщі Марека Магеровського, залучення дипломатичних зусиль Варшави необхідне для того, аби “тиск на Росію був більш ефективним”.

На фоні антиросійської позиції Польщі нинішня Німеччина виглядає як дбайливий адвокат Росії. Тому зрозуміло, що Берлін виступав, виступає і продовжуватиме виступати проти ідей “розширення” або заміни “Нормандського формату”.

Проблема полягає у тому, що від позиції Берліну мало чим відрізняється позиція Києва. Порошенко сам уперто не хоче бачити альтернатив “Нормандського формату”.