Північний потік-2. З ким по дорозі Україні?

Європарламент виступив проти будівництва “Північного потоку-2”.

Євродепутати закликають Комісію ЄС посприяти зменшенню залежності держав-членів від російського газу в довгостроковій перспективі і не дозволити будівництво російського газопроводу “Північний потік-2”.  У своїй резолюції депутати зазначають: “Подвоєння потужності газопроводу “Північний потік-2” може мати серйозні наслідки в галузі енергетичної безпеки, диверсифікації джерел постачання і загрожує солідарності між державами-членами”.

Боротьба проти будівництва газопроводу “Північний потік-2” триває фактично від самого ініціювання його проекту.

Найактивніше спільним планам Росії та Німеччини протистоять держави Центральної та Східної Європи. На початку березня цього року уряди восьми держав регіону Міжмор'я направили голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру лист, у якому висловили категоричну незгоду із будівництвом газопроводу, котрий має подвоїти прямі поставки газу з Росії в Німеччину. Це звернення підписали лідери Угорщини, Латвії, Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії, Литви та Естонії. Автори листа відзначили не лише економічні, але й політичні ризики, які несе будівництво, зокрема заявили, що “Північний потік-2” може призвести до дестабілізуючих геополітичних наслідків.

Характерно, що серед противників будівництва “Північного потоку-2” знаходиться і Угорщина, а це руйнує наївні стереотипи про, буцімто, принципово проросійську політику цієї держави.

Головним адвокатом “Північного потоку-2” виступає Ангела Меркель. Аби зменшити несприйняття будівництва газопроводу, вона неодноразово заявляла, що воно має суто економічний характер. З цим категорично не погоджуються центральноєвропейські лідери. У лютому цього року, під час Мюнхенської безпекової конференції, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що представники німецького уряду прихильні до ідеї “Північного потоку” виключно з політичних міркувань.

Як бачимо, навіть у питанні, що стоїть на перетині політики і енергетики, позиції центральноєвропейських держав значно ближчі для нас, ніж позиції Берліну.

Тим більше, розбудова Інтермаріуму супроводжується намаганнями забезпечити енергетичну безпеку регіону. Наприклад, енергетичне питання було одним із головних під час форуму держав Центральної та Східної Європу, що проходив у Хорватії наприкінці серпня цього року.

Для України дуже важливо знайти своє місце у системі енергетичної безпеки, котра розбудовується країнами Міжмор'я.