Європейці і мігранти: синдром Елін Кранц

Нахабству мігрантів можна позаздрити.

У середу, 26 жовтня, група мігрантів захопила будівлі Європейського центру підтримки прохачів притулку на грецькому острові Хіос. При цьому “прохачі притулку” змусили персонал центру чисельністю близько тридцяти осіб  евакуюватися.

За пару днів до цього аналогічна ситуація склалася на острові Лесбос, де сотні мігрантів влаштували бунт у центрі прийому біженців.

Обидва напади були позиціоновані як “акції протесту” проти затримки у наданні мігрантам притулку. Погодьмося, що просити і вимагати — це різні речі. Для людей, які дійсно просять, неприпустимо вимагати. Але мігранти саме вимагають. Діють так, ніби європейці їм щось винні. Причому нерідко кусають руку, яка їх годує (у буквальному сенсі). На жаль, багатьох європейців така ситуація задовольняє.

Певним символом суїцидальних настроїв частини європейців стала шведка Елін Кранц.

Кранц була запеклою прихильницею мультикультуралізму. Вважала, що шведи як нація мають зникнути і всіляко вітала переселення до своєї країни “нових шведів” — вихідців із Азії та Африки.

Можливо, Елін і надалі була б у захваті від заселення землі своїх батьків вихідцями з інших континентів. Але один із мігрантів завадив їй збудувати успішну кар'єру борця проти націоналізму. Елін була зґвалтована, а потім із особливим садизмом убита молодим мігрантом із Африки.

Долю Елін повторила не одна прихильниця мультикультуралізму. Просто більшості з них пощастило (чи не пощастило) вижити. Активістки лівацьких організацій стають найпершими жертвами насильства з боку мігрантів. Причому не обходиться без курйозів.

Минулого року була зґвалтована разом зі своєю донькою активістка лівацького руху “No Borders”, котрий сприяє переселенню до Європи вихідців із інших континентів. Жінка допомагала мігрантам із Судану, Еритреї та Лівії, що розмістились в італійському містечку Вентімілья на кордоні з Францією. Опинившись на території табору, вона разом із дитиною зазнала нападу з боку кількох десятків суданців. Коли про інцидент дізналися однодумці жінки із “No Borders”, вони заборонили їй писати заяву в поліцію, адже розголос міг би посприяти пропаганді “ксенофобних” настроїв. Після цього жертва, що знаходилася в стані сильного психічного злому, ще місяць приховувала факт злочину, але потім таки написала заяву в поліцію.

Те, що мігранти поводяться так нахабно, не дивує. Бо поміж людей так само, як і в природі, діє правильно: сильніший рано чи пізно відбирає те, що не хоче захищати слабший. Європейці проміняли свою силу на купку божевільних ідей, які сьогодні намагаються показати як вершинне досягнення цивілізації.

Те, що страждають такі як Елін Кранц, цілком справедливо. Але не можна дозволити лівакам знищити усю Європу.