Рецензія на книгу Ярослава Федорчука «Волинянин. Напередодні»

Друга частина шедеврального твору, що сколихнув почуття не одного покоління читачів.

«Ментальність, котра формується тисячоліттями,

за роки не проходить.»

Ярослав Федорчук «Волинянин. Напередодні»

Українсько-польсько-російські відносини у останні десятиліття панування радянської влади по-різному висвітлені в історичних джерелах кожної  держави. Для формування об’єктивної думки щодо подій цього періоду дуже важливими є свідчення очевидців. Саме таким безцінним документом тієї доби є твір Ярослава Федорчука «Волинянин» - автобіографічна повість.

Друга частина книги має назву «Напередодні» і розповідає читачам про автора, його життєвий шлях, який тісно переплітається із долею усього покоління. Тут показано картини протиборства з антиукраїнською політикою партії та протистояння несправедливості.

Ярослав Федорчук розповідає про свою партійну діяльність від третьої особи, вдало маскуючи себе під образом Сашка. Олександр Петрович (прототип автора) пройшов нелегкий шлях кар’єрного росту, часто втрачавши посади через власне небажання проводити політику тими методами, яких від нього вимагали. Через призму його життя ми бачимо панораму трагедії ХХ століття, біль і випробування, що впали на долю цілого народу.

Ідею і «мету» написання твору, на мою думку, найкраще характеризують такі рядки:  «Чужа влада — чи польська, чи московська, чи німецька — є чужою. І той, хто їй служить, не захищає своїх. Ні! Він виступає проти них». Я вважаю, що ці слова повинні бути девізом кожного українця на шляху до творення вільної незалежної держави.

Це “оповідь про обпалені війною, нацистським концтабором, післявоєнним лихоліттям дитинство й юність одного з наших сучасників”, про  драматичну історію Волині та України у ХХ столітті, зокрема так звану українсько-польську різанину. Мені особливо близька і цікава ця розповідь, адже я – корінна волинянка. Я щаслива, що моя рідна земля має таких дітей, які бачили її і квітучою і знекровленою, боролися за неї і не бояться сказати світу правду про суперечливі події страшних часів.

Раджу усім прочитати цю книгу, адже, щоб створити достойну, самосвідому, незалежну, сильну націю, потрібно вчитися на помилках історії, які якнайкраще і якнайправдивіше висвітлені саме тут.