Мистецтво Революції

В КМДА стартував новий мистецький проект, присвячений Революції - "Розмалюй шолом захиснику Майдану". Про його мету та подальший розвиток нам розповів один з організаторів Анатолій Кравець.

Майдан – тема, яку наразі обговорюють практично скрізь. Важко знайти українця, який би принаймні не знав про події, що тут відбуваються. Хтось це підтримує, хтось засуджує, а хтось нарікає на його руйнівну дію на столицю. Але навіть під впливом революції можна творити прекрасне. Про це свідчить мистецький проект «Розмалюй шолом захиснику Майдану», який нещодавно започаткували в КМДА. Взяти участь може кожен бажаючий, не залежно від того професійний художник це, чи просто аматор. Детальніше про проект нам розповів один з його організаторів, помічник народного депутата А. Іллєнка, Кравець Анатолій Васильович.

- Коли до вас прийшла ідея створення проекту?

На третій день Майдану (після розгону студентів), коли один з моїх однодумців, який жив у наметі, шукав своїх знайомих з Тернополя. Я йому порадив маркером написати на касці «Тернопіль». Він так і зробив. І за півдня знайшов всіх своїх друзів! На другий день я купив йому кольорові маркери, він намалював там ще квіти, вийшло більш позитивно. Але все одно маркери не такі яскраві, як хотілось би. Тоді я купив акрилові фарби, щоб малюнок був ще більш насиченим. І він як намалював, то всі тільки й на нього дивилися! Люди ж шукають один одного по очах, а шолом якраз на цьому рівні. Тоді й до мене прийшла думка, що це чудовий портал для інформації, який можна використовувати. 

-          Яка основна мета цього проекту?

Цей проект полягає в тому, що ми хочемо засобами масової інформації популяризувати вимоги Майдану, його суть, наші мирні наміри.

Якщо ви подивитеся фото-історію Майдану,  то перша картинка буде – це чорні шоломи, з кийками, б’ють незахищених студентів, журналістів - кров, страхіття. Наступна картинка – коли дуже багато чорних шоломів й так само багато світлих шоломів. І йде протистояння, крові вже менше, тож тут нічия виходить - ні ті, ні ті не перемогли . Основна функція наших шоломів – показати незворушність надій та планів народу. Ми хочемо мирним шляхом це здобути, бо мистецтво ж по своїй суті виключно мирне. Ще одне – в основному тут шоломи будівельників, які самі по собі вже символізують будівництво, люди є будівничими нової демократичної держави. Тому якраз ці малюнки на шоломах й показують різнобарв’я, яке доносять художники з різних частин України за допомогою своєрідних технік, різними категоріями майстерності. Коли ми вперше побачили це, ми були здивовані. Тому що це таке різноманіття кольорів, засобів нанесення. І це різнобарв’я й показує якраз нашу силу, бо, чим більш ми різноманітні, тим більш ми сильні.

-          Не плануєте робити виставку?

Обов’язково! Ми й так щодня, особливо в суботу й неділю, виставляємо всі шоломи і на столах, й на роялі. Люди підходять, приміряють й фотографуються в них.

- Як ви бачите подальший розвиток проекту?

До нас приходить дівчина, яка закінчила Художню Академію. Й вона запропонувала зробити майстер-класи в самій Академії, а, згодом, там же організувати виставку. Далі, підходив батько дівчинки ,яка навчається в ліцеї з художнім нахилом. Теж пропонував проводити майстер-класи «Розмалюй шолом для захисника Майдана» безпосередньо в таких школах мистецтва. З’являється все більше й більше однодумців й проект розростається. Я поки що не уявляю, що буде далі. Тому що, коли я розмовляв з піарниками, людьми, які хочуть донести інформацію до народу, то мені сказали, що шолом – це унікальна штука для реклами. Але це все після революції, зараз немає часу.

Є ідея в майбутньому зробити конкурс, де обиратимуть та нагороджуватимуть найкращі роботи, тому ми просимо художників залишати свої координати зі зворотного боку шолому.

Також плануємо зробити фотосесію в розмальованих шоломах, коли їх буде достатня кількість.

-          Як багато шоломів треба, щоб зробити цю фотосесію?

Треба хоча б 500, щоб зробити професійну фотосесію в них. Зараз вже близько 200 розмальованих є, хоча намалювали більше. Якби ж менше крали! (сміється)

Ми й охороняємо, але все одно крадуть – для сувенірів. Через велику кількість людей, зберегти всі каски не вдається.

- А зараз не даруєте розмальовані шоломи відомим людям, на пам’ять?

Вже більше 30 шоломів я особисто подарував телеканалам та інформаційним агентствам для того, щоб в них залишилась пам’ять про революцію. Це – сувенір й він власне й є символом Майдану. Було багато й іноземних агентств (італійці, французи, шведи), які теж писали про наш проект. Вони шукають якусь родзинку. Не цікаво, коли картинка завжди одноманітна, коли постійно воюють. А коли показують, що тут не просто революція, а ще й мистецтво – малюють шоломи, їх це дуже вражає.

Мирославі Гонгадзе відправив шолом. І вона цей проект підтримала. Для нас її оцінка є дуже важливою, тому, що вона є прикладом української жінки, яка не скорилася долі, яка бореться, досягає успіху, відома на журналістській стезі в усьому світі. Подякувавши, вона написала «Слава Україні!», на що я відповів: «Слава українським жінкам! Вони варили борщ, вишивали рушники, малювали печі й народжували козаків, а отже, творили Україну!»

-          Каски та фарби постачають звичайні люди?

Частина шоломів закуповується, частину постачають спонсори. Деякі люди, які мають свої каски, теж дають їх нам.

Тут шоломи є для різних потреб: з шахт, велосипедні, воєнні, але найбільше касок для будівництва.

А фарби, пензлі, лак я купую за власні гроші. 

- Багато бажаючих розмальовувати?

Багато, вже біля 30 професійних художників приходили розмальовувати й намалювали хоча б по одній роботі. Також аматорів багато, які хочуть створити щось своє.

-          Ви запрошуєте професійних художників, чи це їх власна ініціатива?

Ми через мережі запрошуємо, через знайомих. Загалом, всіма засобами, які ми можемо собі дозволити. Це некомерційний проект, грошей на рекламу в нас немає. Більше того, ми не платимо художникам, лише пояснюємо, для чого це робимо. 

-          Що малюють найчастіше?

Безумовно, символи України: герб, прапор. Присутнє й плакатне мистецтво, де на касках пишуть лозунги, як от «Революція Гідності» чи «Слава Україні».      

-          Чи були якісь унікальні малюнки, такі, що запам’ятовуються одразу?

Одна художниця намалювала взагалі унікальну картину за мотивами Марії Приймаченко. Значить, вона зобразила космос. І той космос був у вигляді тваринок, на земній кулі таких нема. Дуже фантастично: половина бика, половина лева; на тваринках квіточки, зорі. Вона символами малювала: тваринка з одного боку каски світла, з іншого – темна. Символізує Схід і Захід. Посередині, між ними, квіточки, а спереду - герб України. Це значить, що Україна не може бути Сходом і Заходом. Україна - це одне ціле. Енергія Сходу, де встає сонце, йде на Захід , а думки йдуть з Заходу на Схід. От вона побачила Україну й цю Революцію Гідності саме в таких образах. Чому мистецтво є зброєю? Бо образ не можна словами передати. Ти дивишся й стає все зрозуміло одразу.

Є ще одна художниця, яка з самого початку долучилась до проекту. Вона малює в українському стилі: або як вишиванка, або як писанка. І це, я вважаю, шедеври. 

Я зараз шукаю людину, яка б малювала тінями. Портрети, які малюються чорним на білому фоні. Вони невимовно передають найсильніші емоції.

-          Діти теж беруть участь в розмальовуванні?

Так. Одна жінка приїхала на Майдан зі своєю восьмирічною донечкою. Дівчинка, побачивши, що люди розмальовують каски,  сказала: «Мамо,я буду малювати! Для героїв України». Намалювала сердечко (любов), сонце й редьку, бо вона корисна для здоров’я. І написала «З нами Бог» і «Україна понад усе!».

Багато хто боїться заходити в урядові будівлі, мовляв, «тут таке робиться». А що тут робиться? Тут спокійно, мирно. Тут творчість, натхнення!