Маріїнський парк. Ще місяць тому - один з найвідвідуваніших та найулюбленіших парків киян, сьогодні - місце збору так званих "антимайданівців", які знаходяться під пильною охороною представників МВС.
17 січня комендант антимайдану
Олександр Зінченко офіційно заявив, що мітингувальники покидають Маріїнський
парк. Як повідомляє інтернет видання
"Обозреватель", цього ж дня на питання, коли парк буде відкрито для
киян, комендант відповів, що
"Завтра вранці ви можете прийти і нікого вже не буде, крім гостей столиці
й киян, які гуляють парком".
Ми вирішили перевірити вірність
слів Зінченка, тож зранку і відправляємось до "Маріїнки". Вже перший
"сюрприз" чекає всього за кілька метрів від виходу з метро
"Хрещатик"(вул. Інститутська): дорога перегороджена автобусами,
тротуар - представниками МВС, між щитами яких - зовсім вузький прохід для
пішоходів. І, хоч виглядають вони досить доброзичливо, та, все ж, проходячи
таким "коридором" під пильними поглядами військових, мимоволі
почуваєшся злочинцем, який чинить щось на грані закону. Але стоп! Ми просто
йдемо в парк, хіба це заборонено?
Крокуємо далі вздовж
Інституцької, вулиця Садова та Шовковична наглухо перекриті технікою та
військовими, тобто, щоб увійти в парк, потрібно рухатись мало не до головного
входу. На щастя, Кріпосний провулок виявляється відкритим, тому тут без
перешкод переходимо дорогу й ось вона – «Маріїнка». На вході зустрічають люди в
формі, по алеях гуляють їхні колеги. Звичайних людей практично нема, лише
кілька пенсіонерів сидять на лавочках, неподалік дитячого майданчика, де,
очевидно, забавляються їхні онуки. Одразу ж із входу помічаємо огорожу, що
повністю перетинає парк. За нею - знову ж, представники МВС. Все це нагадує
картину з перших днів Євромайдану, коли таким же кордоном було обгороджено
головну ялинку. За огорожею, окрім людей в формі, можна помітити лише кількох
"мітингувальників" та багацько біотуалетів, які, до речі, пофарбовані
в біло-блакитні кольори. Символічно.
Знайшовши "вхід" в
огорожі, спокійно проходимо й рухаємось далі, майже впевнені в правдивості слів
коменданта антимайдану. Та, як то кажуть, "не тут-то было!". Одразу ж
нас зупиняє один з "охоронців порядку": "А сюда нельзя!".
- Чому? Ми - кияни, хочемо погуляти парком,
пофотографуватися.
- Как это почему? Это приказ начальства, ничего не могу
поделать.
- Що, навіть на оглядовий майданчик не можна?
- Нет, приходите в мае, тогда и пофотографируетесь.
- Тобто ви
"охоронятимете" територію до травня?
- Ну посмотрим,
как-то так.
Про гучну обіцянку Зінченка вони, очевидно, нічого не
знають. На іншому «вході» відбувся подібний діалог. Хто є те саме
"начальство" ми так і не почули, як і те, яка власне мета цієї
"охорони". До речі, щоб перейти, скажімо, до Лялькового театру чи
Музею води, необхідно хвилин 40 іти брудними та пустинними тротуарами вздовж
Паркової дороги, адже вулиця Грушевського, що по інший бік парку, перекрита
повністю й пускати кого-небудь без відповідних перепусток тут навідріз
відмовляються.
Останній шанс все таки
потрапити до парку - вхід з боку Музею води. Але й тут нас чекає розчарування -
пускати кого-небудь до парку заборонено. Чому? "Ну, щоб наметів не
ставили".
- Невже ви думаєте, що в мою сумочку поміститься намет?
У відповідь - сміх й порада: "Всі питання й прохання
- на Володимирську, 15 (ГУ МВС України в м. Києві)".
Як
бачимо, обіцянка Олександра Зінченка щодо безперешкодних прогулянок «Маріїнкою»
вже 18 січня так і залишилась на словах. Коли ж кияни зможуть вільно гуляти
парком, наразі невідомо.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.