Мага жжот.

Творчий вечір.

Це було відкриття. І дивне і приємне. Йому виконалось сорок. Ніколи не дав би, тим більше не подумав би. Але це факт – творчий вечір був присвячений саме цієї цифрі. Петру Мага – 12 липня  виконалось сорок років. І нарешті це трапилось. Відбувся його творчий вечір. І не де-небудь в ресторані або кафе, а в  самому палаці «Україна». Тут треба замислитись. Невже талановитих українців почали поважати? А може це тільки тому, що там задіяна популярна політична передача Шустер-лайф. Да і відверто кажучи, про Магу я взнав саме через Савіка Шустера. Отой молодий чолов”яга у навушниках, іноді буває занудливим, іноді нетерплячим, але чомусь він завжди каже все правильно і вчасно, хоча і коряво.

  Ніхто не знав, хто це і звідки його Савік знайшов, або навпаки. Але вечір відбувся і навіть дуже сподобався, незважаючи на деякі зацепи. Але все про все послідовно.

   Ну, по-перше яка неяка алеж нагорода – орден Святого Великомученика Георгія Победоносця. Саме цією нагородою Петра нагородили за його творчість та діяльність. І що тут казати – це добре критикувати, лаяти або пальцями тикати. А ви візміть та зробіть. Напишить хоча б маленького віршечка і запустіть його в маси. То-то же.

   Треба бути відвертим, але у виступах артистів все ж таки відчувалось, що шановні добродії працювали не за гроші. Ну шо ж поробиш, так ми влаштовані, або так нас життя привчило, викладатись за винагороду. Хоча шила у мішку не вховаєш і деяки виконавці вражали своєю харизмою.

   Вражаюче виступила Валентина Степова. К своєму сорому про це ім”я я не чув і шкода що не чув. Це був приємний вокал з григориянським стилєм. І слухалось на одному диханні. І серце насичувалось природним вокалом і душа відлітала до країни Мрій. Подяка співачки, хай щастить.

 Порвав усіх Василь Попадюк. Звідки він узявся, але це був надзвичайний виступ. Це дійсно талант. Навіть я, ніколи не розумівши скрипку, признав таки, що це дивний інструмент, якій може розштовхати будь яке закам"яніле серце. Навіть захотілось купити його диска.

   Дійсно гірського повітря надихнув Іван Попович зі своєю подружкою. Алеж під його співи треба танцювати та стрибати через вогнище. Кожному чобітку своя погода. Поплавський був не говірливий, як-то усе сухо, дівчат повипускав, сам поспівав і пішов. Ну дуже сухо, пане Михайло.

  Гарік Кричевський. Піснями цього співака ми заслуховувались у смутні 90-ті роки. І ось нарешті я побачив і послухав його наживо. І що казати, талант є талант. Людина у джинсах, скромному піджаку, але коли він співав, то усі просто затихли, і не хотілось щоб його виступ закінчувався. І це при тому що у Гаріка була втрата – на днях помер батько. Але не зважаючи на це – відбувальщини не було.

   І все ж таки треба віддати належне самому Петру, який є Мага. Виявилось що це людина сцени і він усе життя їздив по гастролях. Але на цьому концерті було видно його власний шарм та образ. Він як міг розважав публіку власними жартами, співав з красунею дружиною і гарнятками доньками. Було приємно і слухати і дивитись. Але нажаль були і розчарування після виступу деяких артистів.

   Скучно було слухати Павла Зіброва. Може у нього якась внутрішна криза, но виступав Павло геть не цікаво. Так само і Ірина Білик продемонструвала відбувальщину.

   Що хотілося сказати. Звичайно, у кого вдалий виступ, а комусь чорна кішка на очі сіла, я не про те. Приємно те, що наш український бомонд проявляє організованість та взаємну підтримку. Все ж таки додавили спонсорів і партнерів, подарували людям маленьке, безкоштовне свято. Все світилось та сяяло. Сцена просто вражала своєю красою. І як би там не було, але можно і збиратись, і співати, і танцювати. Тому так собі міркую, що Петро на цьому не зупинився, а нам готує разом зі своєю командою ще не мало приємних сюрпризів.