Первe`, вторе`,... і вінегрет в компоті. Ющенко.

Хто він? Свій серед чужих....? чужий серед своїх ? Але головне не в ньому....

...Заслугою наших змі є те, що в головах громадян постійна мішанина від вінегрету та компоту, якими постійно і наполегливо "годують" наших пересічних. Про якусь журналістську етику та порядність напевно говорити неварто, а тих поодиноких, які всеж намагаються залишатись об'єктивними, дуже мало, щоб формувати правдиву та невикривленну " картинку".
Постійно висвітлюючи вторинне, змі від нас завжди скривають первинне, те що спонукає приймати ті чи інші рішення





Про цю людину, чи як то зараз модно казати - постать, не писав хіба що самий ледащій і вкрай байдужий. Ось і мені закортіло, а може і наболіло ...

Місце і значення тої постаті в нашій сучасній історії напевно вже визначено нагорі. І як кожен діяч на ниві державотворення у нього є свої як позитивні так і негативні сторони.
Нагадаю для необізнаних, що він був п'ять років третім президент держави Україна, а не Тимошенко, як багато хто собі уявляє.
От тільки об'єктивно оцінити діяння Ющенко суспільство наше, тобто ми з вами, нажаль незможе, бо зовсім не володіємо правдивою інформацією ( завдяки і нашим змі ) про його діяльність. Так, емоційні рефлексії у нас будуть постійно виникати при згадуванні його імена ...І німе питання - чому ТАК ти поступив з нами,пересічними ? повисає без відповіді.
Так, огульно обхаяти ми можемо кого завгодно, особливо коли "покращення нашого життя" такі сюрпризи що дня підносить. А коли нам погано, то ми завжди шукаємо винного у всіх наших бідах. Така вже вона наша сущність людська.
На мою думку, позитивом в діяльності третього гаранта було невтручання ( кволе втручання ) в окремі процеси розвитку суспільста, що і привело до певного нашого розвитку. " Він незаперечував, а ми і розвивались " - це напевно головна його заслуга. Я б цей процес порівняв з течією під кригою льоду. Як тільки мороз слабкішає - течія одразу розмиває кригу. Доречі, Карпатські ріки ніколи непромерзають повністтю до дна, який би мороз їх не скував.

Про все решта говорити, оцінюючи його діяльність, напевно можно тільки в негативі - така моя персональна думка. А сперечатись тут вже можно до безкрайності.Але Бог йому суддя.

Мені тільки одне незрозуміло. Чому людина, яка себе асоціювала з борцем за Україну і демократію, так раптово припинила цю свою "боротьбу" ?, покинувши "свій народ" в лиху годину, яку своїми руками нам і наблизив.

І от тут головне питання моєї імхи - Хто він, В.Ющенко ? Свій серед чужих....? чужий серед своїх ?
Як ви, Віктор Ющенко, опинились на владному олімпі ? Якщо ви були таким полум'яним борцем за України, то чому так легко склали свої ручки у цій боротьбі, покинувши поранених побратимів, ?...Одні питання, питання, питання... А відповідей і нема, принаймі у мене.

Більше схиляюсь до версії про заздалегідь продуманне "вживлення свого" в лави оппозиционерів. Може для когось це і виглядає як щось з розряду несинітниці, але якщо взяти до уваги звідки він взявся, з ким товаришував, кого кликав "батьком", з ким утворював інтернационали ... а головне - кого він зробив своїм наступником, то версія про "свого седе чужих" не така вже і утопічна.

А написав я це все через те, що В.Ющенко знову сідлає "месійного" коня.
Написав це з одною метою, щоб ми були уважними та пильними тепер, коли, стопроцентово, влада намагається вживити в лави оппозиції чергових ющенків та всіляких тушок.