715 тисяч чиновників та їх сімей стали НЕДОТОРКАНИМИ , а народ України то є обслуга тих хто при владі .
Вибори 2012 року до ВР стануть
справжньою кривавою війною , бо хто не захоче маючи украдені мільярди з бюджету
будучи при влади мати НЕДОТОРКАНІСТЬ до
усього їх приватного життя , статків , маєтків та ще й і їх родин. Декларацію
про доходи непотрібно заповнювати бо це втручання у особисте життя … До ВР балотуватися
можливо тільки сказавши як тебе звати , усе інше то особисте життя . Паспорт
отримати теж тільки по імені , бо де живеш то теж приватне життя чиновника. Скільки авто , та маєтків
усе це приватне життя є для Президента Януковича та його усіх чиновників у вертикалі влади.
Та усе вище сказане не стосується
народу , простих людей України , МИ
якраз доторканні , просто злодії при владі пишуть свої бандитські
закони от і усе ...
Є вислів «БРЕД підкрався
несподівано» , як сказав Президент Кравчук , маємо те що маємо , хотіли як
краще а вийшло як завжди .
В Україні почався БЕЗПРЕДЕЛ по
ЗАКОНУ Конституційного Суду . Так хочуть злодії сховати свої статки від народу , а з Росією посварилися туди не поїдеш , Європа їх теж уже виганяє , на офшорах США
забере долари на їх рахунках бо вони
корупційні , тож КС получив завдання від влади зробити в Україні зону де буде
по закону усе їх майно заховане за законом про особисте життя , і усе по «ЗАКОНУ». Та КС своїм рішенням відмінив
закони в Україні , вони перестали існувати
та діяти . Бо усе стало тайною приватного життя , а це усі Блоги , статті газет та журналів
,де описано про Мижегірря мають бути СТЕРТІ
, ЗПАЛЕНІ . Літати можна чартерами з коханками за бюджетний кошт куди
хотіти , а куди полетіли ЧИНОВНИКИ то приватна тайна . Декларувати прибутки
непотрібно , тож усі ЧИНОВНИКИ автоматично виписуються з Податкової , тай
займаються бізнесом з своєю родиною як хто хоче. Тож приклад «ХФІРМИ» Лівела то
усього ягідки у бізнесі в Україні.
Що ще ? Хай кожен допише сам , мені страшно усе
писати . Влада своїми діями штовхає народ на громадянську війну . Це страшно ,
у них геть «зірвало клепки з розуму» . Будьмо розумніші та не піддаваймося на
спокуси нинішньої влади. Скоро вибори тож треба обирати усіх геть інших , бо ці
уже показали відсутність у них людської моралі , та поваги до законів
Божих. У них в мізках тільки одна програма - КАЧАТИ БАБЛО і усе.
По правді мені страшно , я навіть
не міг собі надумати такого рішення КС .
У кінці текст рішення КС.
24 січня 2012 Петро Побережний WWW.ANTIS.AT.UA
ФОТО : proza.ru
ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16
Прес-реліз
24 січня 2012 року
У вівторок, 24 січня о 10 годині,
Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 20 січня Рішення у справі за
конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо
офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої
статті 34 Конституції України.
Суддя-доповідач у справі – Сергій
Винокуров.
Суть питання
Суб’єкт права на конституційне
подання – Жашківська районна рада Черкаської області – звернувся до
Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення зазначених
положень Конституції України в аспекті таких питань:
– що слід розуміти під
інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація
до конфіденційної інформації про особу;
– чи є збирання, зберігання,
використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і
сімейне життя.
Потреба в офіційному тлумаченні
вказаних положень Конституції України автор клопотання обґрунтовує наявністю
практичної необхідності у їх з’ясуванні та офіційній інтерпретації з метою
забезпечення конституційного порядку у сфері реалізації конституційних прав на
інформацію та невтручання в особисте і сімейне життя людини, зокрема посадової
особи.
Короткий виклад мотивувальної
частини рішення Суду
Вирішуючи порушене в
конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходить з такого.
· Відповідно до частин першої, другої статті
32 Основного Закону України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і
сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не
допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної
інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в
інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Тобто, лише фізична особа, якої
стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та
законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та
поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд
визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого
самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
Конституційне та законодавче
регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя узгоджується із
міжнародно-правовими актами.
· За Цивільним кодексом України зміст права на
недоторканність особистого і сімейного життя як одного з видів особистого
немайнового права полягає в тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд
визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення
з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого
особистого життя (статті 270, 271, 301).
Особистим життям фізичної особи є
її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських,
професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка
здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органу
місцевого самоврядування.
Сімейне життя – це особисті
майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім’ї, яке
здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі України: кожна особа
має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто
не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених
Конституцією України (частина п’ята статті 5); регулювання сімейних відносин
здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників,
їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у
сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.
Конституційний Суд України
виходить з того, що неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної
особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні
права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в
різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру,
стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою
цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві,
та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від
держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.
· Інформацією про фізичну особу є
відомості чи сукупність відомостей про таку особу, яка ідентифікована або може
бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону України „Про
інформацію“ № 2657).
За порядком доступу інформація
поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (частина перша статті 20 Закону
№ 2657).
Відкритою є будь-яка інформація,
крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина
друга статті 20 Закону № 2657).
Інформацією з обмеженим доступом
є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну
особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною
особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може
поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку
відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом
(частини перша, друга статті 21 Закону № 2657).
До конфіденційної інформації про
фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний
стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце
народження (частина друга статті 11 Закону № 2657). Конституційний Суд України
в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року
№ 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще
й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.
Таким чином, Конституційний Суд
України вважає, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна
інформація, не є вичерпним.
· Вирішуючи питання щодо
конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов’язану зі
здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування, та членів її
сім’ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації
про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку.
Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або
органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав
цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих
органів – суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає
оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до
влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
Системний аналіз положень частин
першої, другої статті 24, частини першої статті 32 Конституції України дає
підстави Конституційному Суду України вважати, що реалізація права на
недоторканність особистого і сімейного життя гарантується кожній особі
незалежно від статі, політичних, майнових, соціальних, мовних чи інших ознак, а
також статусу публічної особи, зокрема державного службовця, державного чи
громадського діяча, який відіграє певну роль у політичній, економічній,
соціальній, культурній або іншій сфері державного та суспільного життя.
Аналізуючи питання щодо поширення
інформації про сімейне життя особи, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням
функцій держави або органів місцевого самоврядування, Конституційний Суд
України враховує, що така інформація зазвичай стосується не лише цієї особи, а
й інших осіб, зокрема членів її сім’ї, яким Конституція України теж гарантує
право на невтручання в їх особисте і сімейне життя, крім випадків, визначених
законом. Тому поширення даних про таких фізичних осіб – членів сім’ї, що можуть
стати відомими в результаті поширення інформації про саму посадову особу, крім
випадків, визначених законом, може призвести до порушення їх конституційних
прав, зашкодити гідності, честі, діловій репутації тощо. Застереження щодо
недопущення порушення конституційних прав членів сімей посадових осіб
Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010.
Таким чином, Конституційний Суд
України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції
України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні
дані про неї) – це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну
особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме:
національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я,
матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та
перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з
іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що
відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському,
професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно
виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням
функцій держави або органу місцевого самоврядування. Така інформація про
фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки
за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах
національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
· Згідно з частинами першою, другою статті 34
Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на
вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати,
зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший
спосіб – на свій вибір.
Разом з тим відповідно до частини
третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання,
зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в
інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського
порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я
населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання
розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання
авторитету і неупередженості правосуддя.
Конституцією України визначено
вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може
передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання
і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати
громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші
права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних
осіб.
Положення частини першої статті 32
та частини третьої статті 34 Конституції України перебувають у системному
взаємозв’язку і передбачають як недопустимість порушення права людини на
недоторканність особистого та сімейного життя, так і реалізацію особою права на
вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації.
Положення частини другої
статті 32 Основного Закону України передбачають вичерпні підстави можливого
правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи (в тому числі й тієї,
яка займає посаду, пов’язану з функціями держави або органів місцевого
самоврядування, та членів її сім’ї). Такими підставами є: згода особи на
збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації
стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені
законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та
прав людини.
Даючи офіційне тлумачення положень
частин першої, другої статті 32 Конституції України у системному зв’язку з
частиною другою статті 34 цієї Конституції, Конституційний Суд України дійшов
висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами
місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної
інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя,
яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах
національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Резолютивна частина
1. В аспекті конституційного
подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції
України слід розуміти так:
–
інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості
та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події,
стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої
законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду,
пов’язану з виконанням функцій держави або органу місцевого самоврядування,
посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є
конфіденційною;
– збирання, зберігання,
використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди
державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є
втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково
у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки,
економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду
України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може
бути оскаржене.
Головуючий на засіданні – Головін
Анатолій Сергійович.
Суддя-доповідач у справі –
Винокуров Сергій Маркіянович.
http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/167673
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.