Опозиція б’є своїх журналістів, та називає провокаторами!

І, що ви думаєте? – Розібралися! ? Той, що найбільше був винний, підійшов із ззаду, і вибив навмисно Віталію камеру із рук, яка впала в фонтан.

Вчора біля ЦВК знову було людно, лідери опозиції явно не хотіли чергового мітингу, бо кажуть, що їх й так все влаштовує!  Але, люди, яким небайдужа доля України – прийшли !!! Прийшли відстоювати свою правду, свою волю, своє право на справедливість.  Вони чітко усім говорять, що не хочуть перевиборів лишень на п’ятьох округах, вони хочуть зняти Президента і визволити Юлю на волю.  Ні Кличкові, ні Яценюку, ні Тягнибоку цього не треба, адже усім давно відомо, що вони й самі хочуть бути Президентами, але на жаль, крісло одне, і віддавати його Юлі не хочеться ні правим, ні лівим, але це вже інша тема… болісна.

Тож, повертаюся до вчорашнього протесту.  Усі журналісти приїхали на 18:00 до ЦВК.  Обійшовши фонтан, я попрямувала до самої  сцени де виступають лідери, щоб подивитися їм у очі і запитати, чому вони, маючи усі можливості звернутися до людей через серйозну багатотиражну пресу, телебачення,  соцмережу не повідомили про те, що 12 листопада відбудеться мітинг? Чому навмисно роблять все для того, аби люди мовчали і не збиралися під стінами  ЦВК у великій кількості? Чому розганяють людей по домівкам, забирають в них  намети, і сцену? Для чого вони так відкрито, і безсоромно, на очах у всієї України зраджують Тимошенко, народ, і нашу  рідну Україну?

По дорозі до імпровізованої сцени до мене підійшло два молодики, і запитали хто я? Я їм у відповідь: «Журналістка! Люблю  Яценюка, Кличка і Тагнибока, жити без них не можу». Дивлюся не діє, одному із них посміхнулася,  - о.. подіяло, подав руку і пропустив. Стою на сцені, спостерігаю за опозиційною тусовкою, і хто і з ким «товаришує». Бачу, що Яценюк виходить говорити на сцену про те, який же він супер-опозиціонер, що аж на п’ятьох округах домігся перевиборів! Ну не розумно, щоб не обізвати Яценюка іншим словом.  Адже усі,  хто програв вибори, ринуться на ці болісні округи, і ми матимемо по 500 кандидатів на одне крісло. Хоча, це їм байдуже… а мені б не хотілося, щоб знову насміхалися над нашою країною, й так достатньо прославилися.

Тож, йдемо далі, до мене телефонує мій хороший товариш Віталій Манько, який завжди на власному ентузіазмі робить для опозиції шикові репортажі. Я підійшла знову до тих, хто на початку не пропускав мене, і попросила пропустити Віталія. На емоціях, шокований Віталій Манько,  починає пояснювати, що п’ять хвилин тому він хотів пройти до сцени, а його побили охоронці від опозиції. Я відразу  підійшла до Арсенія Яценюка, охорона почала відштовхувати усіх від нього, я їм пояснила, що я журналістка, і щоб прибрали від мене свої граблі, а Арсенію сказала "концумір патріот". Він підійшов, я чемно пояснила, що Віталій Манько боровся на усіх дільницях за їх кляту перемогу, робив їм безкоштовно репортажі, реально боровся із беркутом за кожен голос на кожній дільниці, натомість в знак вдячності, від невдячних, отримав по обличчю. Арсеній почав волати, що це неправда і провокація, хоча це більше було схоже на провокацію з його боку, довелося заспокоювати, показувати жестом, щоб не волав, і трішки прикрив рота. Але він все рівно, щоб привернути увагу інших почав кричати, що у нас немає відео.  Віталій Манько пояснив, що відео викладе в Інтернет, і його побачить не лише він, а й вся країна. Насправді, журналіста можна зрозуміти,  адже дуже образило, що його записали в ряди провокаторів.  Людина дійсно цілих три місяці передвиборчих перегонів допомагала опозиції виграти вибори, ночами недосипав, аби саме їх проштовхнути у більшості до Верховної Ради, та й ще й з великою надією на те, що вони поборють цей режим….

Тож в кінці кінців Яценюк погодився, і попросив своїх людей знайти тих,  хто напав на журналіста, та розібратися. І, що ви думаєте? – Розібралися!??? Той, що найбільше був винний, підійшов із ззаду, і вибив навмисно Віталію камеру із рук,  яка впала в фонтан. Мабуть, сподівався, що відео потонуло назавжди, але, як кажуть -  «не судьба»… ось воно, уціліло :

Те що відбувалося із журналістом  бачив й його хороший  знайомий Олександр Бригинець (тепер вже гонористий нардеп), якого він теж всіляко підтримував, і бажав лише перемоги. Але коли Бригинець сказав, що не хоче втручатися, і що це не до нього, та й взагалі нічим зарадити не може, то дійсно шокувало.

У вчорашній розмові Віталій дуже дивувався, чому так із ним повелися???... найбільше зачепили його слова, і заставили задуматися й мене. : «А ми ж разом боролися за перемогу, я думав, що це мої друзі!». …

І щодо Бригинця, «То здайте ви перший той мандат, якщо ви одній людині допомогти не можете? Він вам  не потрібен. Ну правда ».