Гарантія для гаранта або wellcome to russia

Відхід для президента

Кожен президент в кожній цивілізованій країні після закінчення президентського строку і програшу на виборах бажає мати гарантію того, що після відходу до нього не будуть застосовуватись санкції з боку опонентів і життя після служби гарантом буде ситим та безтурботним, прямо, як у дитинстві. Звичайно ж винятком є нерозвинені країни, наприклад, деякі країни Африки, де основною задачею нового лідера є не виграш виборів, а військовий переворот і фізичне знищення опонента. А також тоталітарні, диктаторські,  країни та країни сходу в яких панує так званий султанізм, коли влада передається від батька до сина після смерті першого.  

     Так от, дивлячись на історію України, ми всі бачили, що Кравчук передав владу Кучмі, Кучма Ющенку, і навіть Ющенко здав країну Януковичу, маючи гарантію того, що кожен лишиться при своїх, навіть, не зважаючи на те, що під час довгої і виснажливої президентської компанії складалось враження, що це закляті до самої смерті вороги. Але сталося те, що сталося, закляті вороги все ж таки домовились може один з одним, може кожен з Фірташем, то не є важливо і Ющенко пішов, маючи гарантію може від Януковича, може від Фірташа. Красиво переміг, красиво програв.

    Зважаючи на сьогоднішню політичну ситуацію в країні можна стверджувати, що президенту, окрім власної партії домовлятися просто нема з ким. Так, є Яценюк, який все ж таки хоч і перебуває в опозиції проте не зрозуміло до кінця чий і звідки. Але домовленість і перехід на сторону Януковича після виборів зробить Арсенія Петровича політичним трупом, як було у випадку з дідом Морозом. Арсеній же є політиком молодим і амбітним і заради миттєвої фінансової користі не стане ризикувати кар’єрою, а беручи до уваги те, що вибори президента ще треба виграти, перспектива домовленості взагалі зводиться до нуля. Теж саме можна сказати і про Кличко. Кому кому, а йому це взагалі не потрібно. Говорити про Тягнибока і Свободу взагалі не буду.

    В цій ситуації, маючи звіра в клітці, у вигляді Тимошенко, яка, напевно, тільки і думає, що про помсту, президенту просто необхідно мати гарантію відходу і вже розробляти стратегію. Що робити? Адже без захисту Янукович після виборів буде просто розірваний на шматки. Всередині країни є тільки однопартійці, шанси яких на успіх є досить примарними. Залишається єдине,-шукати захисту ззовні. Стосовно заходу, Європа і США вже показали своє ставлення до існуючого режиму. Лишається єдине. Росія.

    Останні призначення голови нацбанку, СБУ, та навіть міністра оборони вказують на те, що президент все ж таки потроху здає країну Росії. Адже кожен з новопризначених керівників мав або має відношення до країни-сусіда. Я ні в якому разі не стверджую, що Лєбєдєв, Козак чи Соркін є людьми Путіна. Але в біографії кожного є російський слід. До того ж для того, щоб контролювати країну, для початку треба контролювати фінансову систему, та силові структури. Батько розповідав мені, що у свій час КДБ мав дуже великий вплив і вербував до себе найперспективніших випускників ВНЗ. Зі своєї сторони забезпечуючи кар’єрний зріст і всіляку підтримку.  Це лише припущення, я нікому не нав’язую власну думку. Але, в якості гіпотези думка має право на існування.

    Зважаючи на це можна припустити, що через неможливість негайно вступити до митного союзу, з боку Росії були висунути умови контролювати фінанси країни, найбільш потужну силову структуру- армію і найбільш впливову СБУ. А вступ до митного союзу є лише питанням часу. Отже Wellcome to Russia.