Time Out

Положення "поза грою" для чиновників від освіти стало нормою, і хороші якісні ресурси національного спрямування можна перерахувати на пальцях. Існуючі - є продуктом людей креативних і незалежних.

Схоже, держава взяла тайм аут. Надалі шукайте самі... власними силами. Що це означає? Інформаційний вакуум. Але тоді втрачається будь-який сенс існування самого людського розуму, який мусить споживати духовне просто як першу потребу задля виживання. Якісна інформація є унікальною, але її не завжди знайдеш на звичайних блогах численних користувачів.

Положення "поза грою" для чиновників від освіти стало нормою, і хороші якісні ресурси національного спрямування можна перерахувати на пальцях. Існуючі сайти є продуктом людей креативних, незалежних і відчайдушних. А головне - позбавлених будь-яких ілюзій щодо ефективності бюрократичних процедур. Наразі навіть бізнес уходить у мережу, бо так вільніше вести справи. Ніяких тобі перевіряючих інстанцій з великими потребами...

Освітні та культурні проекти, які б мали в першу чергу дотуватися відповідними державними структурами, набувають ознак такого собі "подвижництва", з рештою, не позбавленого комерційного спрямування. І людей таких, до речі, достатньо: від звичайних носіїв оригінальних ідей, іноді вкрай незвичних, до успішних підприємців, які діляться своїм досвідом з початківцями. Загал шукає для себе якісні інформаційні джерела і вартих уваги наставників. За доступ до унікальних знань  доводиться все ж платити (вебінари, бізнес-тренінги і т.п.)

Але місячні курси за участю неординарного бізнес-тренера виявляються дієвішими за п"ятилітнє навчання у виші. Адже у вишах вчать люди, що звикли до високої кафедри, а не до роботи двадцять чотири години на добу. Чи здатна поважна професура навчити презентувати себе на ринку праці без досвіду роботи та ефективно комунікувати у суспільстві? Чи навчать ставити надреальні цілі, яких не завжди досягаєш, але наближаючись до них, встигаєш багато? Відомий факт, що у деяких вітчизняних  навчальних закладах беруть хабарі при вступі в розмірі 75% від загальної плати за навчання. А скільки з вас взяли на бізнес-семінарі тільки за можливість навчатися? Думаю, нічого. В останньому випадку ви платите лише за навчальний процес. 

Відсутність необхідного фінансування для освітніх та культурних програм може стати темою, гідної самої вічності. Але поступ є, і залежить він передовсім від самих громадян, від їхнього бажання змінюватись, зростати, сповнюватись нових знань. За Франком, поступ - це використання шансів, які дає історія. Не втрачаймо і ми своїх шансів, адже без нас вони не потрібні нікому.