Стратегія. Анатолію Гриценку щодо його “стратегії перемоги-2015”.

Репост з декількома критичними зауваженнями.

“стратегія перемоги-2015” Анатолія Гриценка.
1) один кандидат уже в першому турі,
2) одна програма,
3) один детальний план дій на перші 100 днів,
4) одна команда, представлена людям ще до виборів,
5) один штаб,
6) одна мережа агітації і захисту результатів.

Щоб перемагати уже в першому турі. Або, як мінімум, щоб наш кандидат отримав понад 30% голосів – коли масових фальсифікацій уже не буде, а чиновництво і міліція – будуть з народом:)

------------

Пане Анатолію!

Справжня стратегія - настільки багатоформатний, різноплановий, багатогранний і об’ємний інтелектуальний продукт, що Ваша “стратегія перемоги-20015” – лише незначна частинка справжньої Стратегії Перемоги.

Та й назвати ці тези стратегією не можна ні за змістом, ні за формою, ні за структурним та функціональним призначенням.

Це лише деякі задачі певних етапів справжньої Програми Перемоги, яку й має реалізувати справжня Стратегія Перемоги.

Наступні Вибори Президента-2015 будуть якісно різнитися від всіх попередніх виборів.
І переможе той, хто реалізує нестандартну стратегію та екстраординарні мотиваційні проекти.

Адже старі технології та сценарії вже вичерпали себе, а нових опозиція ще не створила та й навряд чи створить без залучення національного інтелектуального потенціалу.

Справжня Стратегія зазвичай ретельно приховується, а не оприлюднюється.

Але у нинішній українській ситуації Справжня Стратегія за впливом та за стійкістю життєвого циклу має бути настільки потужною, що, навіть якщо і стане загальновідомою, то ні конкуренти, ні влада не зможуть завадити її реалізації ні за яких обставин.

На сьогодні опозиція Не має такої Стратегії Перемоги.
І тому на цю мить, недивлячись на рейтинги опозиційних лідерів, опозиція приречена на однозначну поразку.
Є обґрунтовані очікування, що така ситуація не зміниться і до самих виборів.

Тож не називайте стратегією те, що не може нею називатися апріорі.

Але все ж є декілька запитань і до цього Вашого “Плану”.

Ну нехай є програма і план на 100 днів.
А що далі?
Де відповідь на ключове для українського суспільства запитання: "Що будемо Будувати?"
Чи Ви зібраєтеся залишити цю злочинну держ. систему, але вже на чолі з Вами?

А де така “незначна дрібничка” як Ідея, яка мобілізує і поведе Україну? І без якої ніякі опозиційні хороводи та “злиття” не забезпечать перемогу.
Чи Ви думаєте, що народ сліпо побіжить голосувати за будь-кого, а потім ще й вийде захищати свій вибір?

Скажете, що програма опозиції буде базуватися на такій ідеї?
Але ж такої ідеї опозиція не має, і її суцільні мобілізаційні провали підтвердили це.

Які б плани і стратегії сьогодні не малювала б опозиція без об’єднуючої Загальнонаціональної Ідеї, Мети і Проектів, стратегій та сценаріїв, які їх реалізують, опозиція однозначно приречена на поразку, як це було у 2010-2013 роках.

Адже сьогодні цих складових опозиція поки що не має, та й з її інтелектуальним потенціалом не може й створити.

А сценарій 2004 року, на який сподівається Кличко та інші, не спрацює.

Тому опозиція у своєму нинішньому ідеологічному, технологічному, інформаційному та інструментальному форматі на перемогу нехай навіть і не сподівається.

Якщо все залишиться по-старому, а до цього все і йде, опозиція закінчить свою виборчу кампанію, як і на виборах мерів Вишневого, Обухова та Василькова, а українці черговий раз не вийдуть захищати результати виборів.

P.S. Єдиний Кандидат або окремий лідер вже в першому турі повинен мати підтримку більше ніж 51% і перемогти.
Адже якщо вибори-2015 і відбудуться, то влада буде проводити вибори в один тур.
Але чи буде ще існувати справжня опозиція до того часу?