ТЕРАПІЯ МУЗИКОЮ під відкритим небом

Українські Карпати в уяві пересічного туриста – це, зазвичай, холодно-величаві гори, давні народні промисли та подих традицій гуцульського краю.

Сюди відправляються аби набратися сил, натхнення, а також побути в обіймах надзвичайно-чарівної природи. Але тепер, під відкритим карпатським небом, можна не лише активно відпочити, а й зцілитися за допомогою музики. Така можливість розширює мистецькі обрії для українського слухача і допомагає йому розвивати власні особистісні ресурси.

KarpatyArt відбудеться у м. Яремче та смт. Ворохті вже найближчим часом. Про здобутки та перспективи Першого фестивалю академічного мистецтва у Карпатах розповів його креативний організатор та засновник, Ігор Прокопюк.

 - Пане Ігорю, розкажіть про враження від попереднього karpatyArt?

 - Передусім хочеться поділитися спогадами про атмосферу, яка панувала на всіх концертах, тренінгах, майстер-класах, дискусіях та розважальних акціях нашого пленеру. Відчуття взаєморозуміння, спільної творчості, підтрика поміж учасниками різних професійних статусів та різного віку, міжкультурний діалог — це далеко не всі здобутки karpatyArt 2012, які, буде пам’ятати кожен з учасників. Ми, як організатори, від самого зародження ідеї такого фестивалю, розуміли важливість міжособистісної взаємодії поміж всіма учасниками, і виглядає на те, що нам вдалося зреалізувати цей проект.

 -  А що можна буде почути цьогоріч?

 - Цього ж року на учасників та гостей karpatyArt очікують кілька приємних новинок, а також вже традиційні концерти камерної музики, тренінги та, звісно, ж похід на г. Говерлу. Зауважу, що вже сьогодні є очевидним чіткий вектор, направлений у сторону збільшення мистецької ваги та професійної довершеності виступів, що складатимуть концерті програми вечорів. Так, відкриттям karpatyArt стане подвійний концерт Й.С. Баха у виконанні Анни Стемпін та Наталі Зубко у супроводі камерного оркестру «Hаrmoniа Nobile», другого дня прозвучить різноманітна музика у виконанні струнного та духового квартетів, а 28 червня відбудуться концерти за участю наймолодших музикантів Яремчанщини та солістки Національної опери України Ірини Поштарюк, — словом, розвиваємось і ростемо як той Котигорошок з одноіменної народної казки.

  - Захід позиціонує себе як фестиваль-пленер. Розкажіть детальніше про формат фестивалю

 - Власне, значна кількість акцій фестивалю пов’язана з перебуванням на природі, що дає всі підстави сприймати karpatyArt як правдивий фестиваль-пленер. Проте, саме поняття камерної музики передбачає музикування у «кімнаті»: camera з італійської – кімната. Тож, маємо таке цікаве поєднання двох, здавалось би дуже різних форматів.

  -  На Вашу думку, наскільки камерна музика є близькою до потреб сучасного слухача?

 - Сьогодні можна почути багато різних думок з приводу неактуальності, застарілості і, зрештою, непотрібності академічного музикування як явища. Але коли ми наблизимось до суті, власне, камерного музикування, то відразу зрозуміємо які невичерпні ресурси містить в собі саме цей вид музичної творчості, і як легко, шляхом ансамблевої взаємодії, музикантам донести зміст музичного твору до слухачів. Додам, що камерна музика надзвичайно різнопланово презентує академічне музичне мистецтво і в історичному ракурсі завжди мала прикладний характер. Тобто, була близька до потреб суспільства.

 - «Родзинки» фестивалю – це музикотерапевтичні сесії та «Оркестр інтуїтивної музики». Що саме зможуть почерпнути для себе гості та учасники пленеру, відвідавши ці акції?

 - Програма цьогорічного karpatyArt складена таким чином, що має наскрізну структуру. Так, всі акції фестивалю пов’язані між собою і разом творять єдине дійство, яке покликане відкрити у слухача нові ресурси та активізувати його творчу волю. Тому, аби винести якомога більше користі з karpatyArt-у 2013, слід прожити з нами ці п’ять днів від початку і до самого завершення.

  - Гуцульські вечорниці та колективне сходження на Говерлу – це вже добра традиція karpatyArt?

 - День, котрий передує дню закриття karpatyArt-у, як і минулого року, цілком відведений активному відпочинку та заглибленням у народні традиції. Опісля підкорення найвищої вершини України, karpatyArt-івці зберуться за дружнім родинним вогнищем, а потім і столом для спільних вечорниць. Вони увінчаються гуцульськими ворожіннями та співом народних пісень. Тож, користуючись нагодою, в передчутті радості, запрошую всіх заявити про власну участь у нашому пленері! Ми будемо безмежно раді новим знайомствам.

 - Пане Ігорю, що радите, початківцям у цій справі, для створення якісного і цікавого фестивалю?

 - Сьогодні організовувати фестивалі в Україні дуже непросто. В мене одна-єдина порада: потрібно слухатись свого серця і вірити в успіх власної справи. Все решта здобувається у щоденній роботі і приходить з досвідом. Детальніше про створення фестивалів готовий говорити при особистій зустрічі на karpatyArt.