«ЛЬВІВ’ЯНИ НЕ ГОТОВІ ЗАХИЩАТИ СВОЄ ПРАВО НА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ» – ЕКСПЕРТ

У Львівському прес-клубі екологи та правозахисники пропонували механізми захисту своїх прав на безпечне довкілля.

Неприємні запахи стали нормою для багатьох мешканців України. Маріуполь, Одеса, Запоріжжя та Львів – приклади міст, мешканці яких зіштовхнулися з проблемою неприємних запахів. Проте більшість навіть не підозрює, яку небезпеку становить для людини забруднене повітря. Наслідками звичайного смороду можуть бути головний біль, порушення функції печінки, шлунку і підшлункової залози та інші неприємності зі здоров’ям.

Координатор проекту «Сприяння змінам через механізми УПО» Василь Романюк розповів, що про численні екологічні проблеми свідчать звіти екологічних організацій, моніторингових груп та альтернативні доповіді в рамках міжнародних правозахисних механізмів. Зокрема, остання така доповідь була використана в Радіо ООН з прав людини під час проходження Україною другого циклу Універсального періодичного огляду (УПО) наприкінці 2012 року. УПО – це процедура, протягом якої кожна країна мусить звітувати в рамках ООН як саме вона дотримується прав і свобод – і отримати в результаті оцінку своєї роботи. Україні були надані рекомендації від країн-учасниць ООН щодо покращення екологічної ситуації. Як надалі наша країна впорається із ними стане відомо 14 березня 2013 року.

Не секрет, що багато підприємств не тільки Львова, але й по всій Україні, не обладнані належними очисними спорудами. На думку представника всеукраїнської екологічної громадської організації «Мама-86» Марти Корчемлюк «саме це є причиною невдоволення громадськості, а неприємні запахи, які формуються специфічними забруднюючими речовинами повітря, розглядаються як один із факторів, які можуть негативно впливати на здоров’я людини. Втім, в Україні немає досліджень впливу запахів на здоров’я людини. Хоча такі складові цих викидів як аміак, сірководень, метил-меркаптан та інші шкідливі речовини мали б бути об’єктом постійного контролю. Адже вони належать до 4 та 2 класу небезпеки».

Марта Корчемлюк пропонує створити міжвідомчу комісію з представників органів місцевого самоврядування, державного санітарно-гігієнічного нагляду, органів навколишнього природного середовища, екологічної інспекції, надзвичайних ситуацій, медиків, представників науки та громадськості для детального вивчення проблеми. За необхідністю запросити не тільки вітчизняних, але і міжнародних експертів. Правозахисники ж закликають населення не миритися з існуючою ситуацією, а звертатися до суду.

За даними Центру стратегічного судового захисту в Європі вже були схожі прецеденти, коли людям вдавалося захистити своє право на безпечне довкілля. Зокрема, такі рішення виносились Європейським судом з прав людини. 

Проте директор ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков наголосив на не готовності львів’ян захищати своє право на безпечне довкілля: «Взагалі проблема смороду є не найвагомішою екологічною проблемою Львова. Є і безліч інших, але які мають суто комерційний характер. Влада не може і не хоче вирішити питання смороду. Це виявляється у бездіяльності комунальних служб, адже не надається належної уваги очисним спорудам. До того ж, діяльність численних депутатських комісій носить лише тимчасовий характер і не містять у собі діяльного механізму. Проблемні питання просто перекладаються на чужі плечі – від одного підприємств на інше. На мою думку, «Львівводоканалу» вигідні такі схеми. Тому звичайним мешканцям Львова буде достатньо важко отримати компенсацію за сморід. Перспектива – грамотно оформлені скарги, підкріплені медичними та юридичними доказами. Та, на жаль, в реальності лікарі не поспішають видавати довідки постраждалим від смороду, а юристи не завжди розуміють як потрібно оформити такі скарги до місцевих та регіональних органів». 

Таким чином, ситуація складається так, що за відсутності правильно оформлених скарг, влада і надалі «розводить руками» та спекулює на проблемах мешканців міста. Учасники правозахисних та екологічних організацій закликають громадські ради до активної діяльності і проведення відкритих громадських слухань. Адже тільки спільними зусиллями львів’яни зможуть, нарешті, осягнути всю гостроту проблеми смороду у своєму місті та розпочати рішучі дії задля її вирішення.