В небо!
28 вересня 2010, 08:18
Власник сторінки
За фахом журналіст, закінчила Київський національний університет імені Шевченка. Зрозуміла, що мандри – це, мабуть, єдина варті
В небо!
Побувати в Кападокії і не політати на повітряній кулі – це все одно, що поїхати в Шарм-Ель-Шейх і не попірнати з маскою біля коралових рифів… Ми не змоги цього не зробити.. Тим більше, що ця складова кападокійського туризму розвинута перфектно… О п’ятій ранку вас розбудять і заберуть в маленький бусик. Таких як ви бажаючих відчути себе хоча б на годину птахом привозять на галявинку неподалік від Гьореме (місце старту вибирається щодня інше – в залежності від напрямку вітру), на якій, немов втомлені різнокольорові кити, вже лежать на боці й наповнюються гарячим повітрям сотні(!) повітряних куль. Ви можете спостерігати це неймовірне видовище, попиваючи гарячий час з усілякими турецькими солодощами (все – за рахунок фірми)). Кулі, повільно збільшуючись у розмірі, починають підійматися над землею, і, нарешті, настає момент, коли потрібно забиратися в гондолу… Галантний турок ледь не на руках транспортує вас туди (а бортик гондоли не так вже й низький, ледь не до шиї)…Нашим пілотом виявилася життєрадісна турчанка чималих розмірів. Оскільки на наш "рейс" зібралися представники, думаю, усіх континентів (а гондола кулі вміщає 17 чоловік разом з пілотом), то ця дивовижна дама з легкістю переходила з англійської на японську, потім на італійську, а, повернувшись через плече, щось жартувала з німцями…. І при цьому вона вміло й безшабашно маніпулювала сотнями якихось мотузків і краниками з газом, то піднімаючи, то опускаючи нашу кулю над фантастичними кападокійськими рівнинами….
Я не буду описувати те видовище, яке відкрилося нам о шостій годині ранку з висоти польоту повітряної кулі.. Просто повірте – воно незабутнє. Врешті – перед вами фотки, а, по-друге, реальна можливість на власні очі побачити все те… Скажу лише, що відчути себе навіть не птахом, а астронавтом, що спрямовує свій космоліт на небачену досі планету з казковими ландшафтами, розфарбованими у цей світанковий час у неймовірні кольори, коштує 150 баксів. Спершу нам здалося дорогувато, але коли я в Києві, просто з цікавості, подзвонила в тутешню вже фірму, яка займається такими ж послугати й дізналася, що політ на повітряній кулі над Києві на двох людей коштує вісім (!) тисяч гривень, я зрозуміла, що нам дуже повезло)). І хоча я корінна киянка й дуже люблю своє місто, але, переконана, враження від польоту тут і там не варто навіть порівнювати..
А, ледь не забула – по прильоту вас частують шампанський, дарують кожній пані по троянді, а усім без виключення – сертифікат, який засвідчує, що ви-таки злітали над цією незвіданою, дикою, прекрасною й незбагненою країною на ім’я Кападокія.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.