Як я вже розповідала, моя поїздка до Сполучених Штатів була присвячена півсторіччю польотів людини у космос, а тому відвідування Національного музею авіації та космонавтики у Вашингтоні було ледь не на першому місці у програмі нашої подорожі. А як же інакше, адже цей заклад відомий тим, що містить найбільшу у світі колекцію історичних літаків і космічних апаратів, до того ж майже усі експонати - це оригінальні екземпляри або їхні дублікати.
Музей є частиною Смітсонівського інституту, який включає у себе науково-дослідні та навчальні заклади, а також цілей комплекс різноманітних музеїв. Інститут був заснований 10 серпня 1846 актом Конгресу США та був названий за іменем британського вченого Джеймса Смітсона, який сам ніколи не був у США, помер бездітним і заповів усі свої статки уряду США "на створення закладу у США для розвитку та поширення знань". Музей авіації та космонавтики було утворено у складі цього інституту у 1974 році, хоча започатковано його було раніше, ще 12 серпня 1946 року так само актом Конгресу підписаним президентом Генрі Труменом.
Був суботній день, і музей був переповнений. Така тяга американців і гостей країни до знань захоплювала, але трішки ускладнювала пересування музеєм і оглядини експонатів, втім не надто, отож ми спромоглися побачити те, що нас цікавило, і багато чого іншого...
При самому вході знаходиться гордість американської космонавтики - посадковий апарат "Friendship 7", на якому Джон Гленн 20 лютого 1962 року, через десять з лишнім місяців після гагарінського старту та майже через півроку після доби у космосі та вісімнадцяти орбіт другого радянського космонавта Германа Титова, тричі облетів навколо Землі, ставши першим американцем, який здійснив орбітальний політ і хоча б частково наблизив США до космічних досягнень Радянського Союзу. Джон Гленн, третій американський астронавт, одразу став національним героєм. Через тридцять шість років 29 жовтня 1998 Джон Гленн знову полетить у космос, цього разу у статусі сенатора штату Огайо, ставши у свої 77 років найстаршою людиною, яка побувала на орбіті. Він також єдиний з семи перших американських астронавтів (з яких живих залишилося лише двоє), який літав і на одномісних капсулах "Меркурій", і на багатомісних космічних шаттлах. Сьогодні Джон Гленн є найстаршою нині живою людиною, яка літала за межі атмосфери Землі (раніше це звання належало українському космонавту Георгію Береговому, який на три місяці старший за Гленна). 18 липня цього року Джонну Гленну виповнюється 90 років.
Тут же при вході розміщено стенд з чорним камінцем, прикладом місячної породи, за роки відполірованого мільйонами дотиків людських пальців (ми теж зробили свій внесок у цю велику спільну шліфувальну справу:).
Неподалік при вході також експонується командний модуль корабля "Аполлон-11", позивний "Колумбія", на якому командир Нейл Армстронг, пілот Майкл Коллінз (який, до речі у 1971-1978 роках був директором цього аерокосмічного музею) і пілот місячного модуля Базз Олдрін дісталися до місячної орбіти, звідки Армстронг і Олдрін вперше спустилися у місячному модулі під назвою "Орел" на поверхню Місяця 20 липня 1969 року (Арстронг тоді промовив свої знамениті слова "The Eagle has landed" ("Орел здійснив посадку"), і Нейл Армстронг зробив свій перший маленький крок для людини та гігантський стрибок для людства. На модель місячного модуля можна подивитися у сусідньому залі – їхні оригінали не збереглися, оскільки після повернення з поверхні Місяця на місячну орбіту та переходу астронавтів у командний модуль, цей апарат скидався назад на Місяць.
Піднявши голову догори можна побачити перший суборбітальний космоплан, що запускається з повітря та сідає на посадкову смугу як літак, SpaceShipOne, на якому у 2004 році було здійснено перший приватний космічний політ. Модель цього судна була взята за основу компанією Virgin Galactic для здійснення туристичних суборбітальних польотів (квиток на такий розважальний космічний рейс коштує десь 200 тис. американських доларів).
Кілька залів присвячено американським пілотованим програмам "Меркурій" (одномісні апарати для польотів на навколоземну орбіту), "Джемінай" (двомісні космічні кораблі для випробування функцій, необхідних для польотів до Місяця) та "Аполлон" (тримісні модулі для польотів на Місяць). Тут можна побачити портрети усіх перших американських астронавтів, речі, які їм належали, скафандр одного з астронавтів, який ходив по Місяцю, Дейвіда Скотта, командира місії "Аполлон-15" (26 липня – 7 серпня 1971 року) , а також модель місячного ровера, на якому він пересувався по Місяцю (оригінальний ровер "і нині там", тобто на місячній поверхні). Дейвід Скотт спільно з космонавтом Олексієм Леоновим, першою людиною, яка вийшла у відкритий космос (18 березня 1965 року), написали книгу "Дві сторони Місяця", у якій вони паралельно розповідають історії свого життя, переплетені з розвитком американської та радянської космонавтики.
Тут же експонується знаменитий білий жилет керівника польотами Джина Кранца, який зокрема, керував місією "Аполлон-13", про яку знято однойменний фільм з Томом Хенксом у головній ролі. Під час цієї місії, яка стартувала о 13:13 одинадцятого квітня та мала висадитися на місяць 13 квітня, на космічному апараті вибухнув один з двох кисневих резервуарів, пошкодивши при цьому другий, так що іще до прильоту на Місяць у екіпажа закінчилося усе повітря на командному модулі, і астронавтам довелося скористатися пристикованим місячним модулем як своєрідним "рятівним човном". Командиром цього корабля був Джим Ловелл, перша людина, яка здійснила чотири космічні польоти, але при цьому єдиний з трьох астронавтів, з тих які двічі літали до Місяця, який жодного разу на нього не висадився.
Відповідно можна також подивитися на моделі ракет, включаючи ракету "Сатурн-V", сконструйовану Вернером фон Брауном для виведення космічних модулів на місячну орбіту.
В одній із зал можна побачити зістиковані космічні апарати "Союз" і "Аполлон", які брали участь у експериментальній місії "Союз"-"Аполлон" у липні 1975 року. Радянським кораблем командував Олексій Леонов. Ця місія завершила програму "Аполлон"; наступний рейс американського космічного судна відбудеться аж 12 квітня 1981 року, коли астронавти Джон Янг і Роберт Кріппен здійснять перший тестовий політ космічного човника (ним була "Колумбія").
В одному зі скляних стендів цієї ж зали знаходиться також тренувальний скафандр Юрія Гагаріна.
Ми також пробіглися по кількох залах неймовірно яскравої та цікавої виставки "Дослідження планет" (http://www.nasm.si.edu/etp/), де можна побачити фото планет Сонячної системи, передані на Землю автоматичними зондами "Вояжер-1" і "Вояжер-2".
Я закохалася у цей музей, щойно переступивши його поріг. Будете у Вашингтоні, дуже раджу і рекомендую його відвідати. Бажаю усім вам високих польотів!:)