Шаттл, Конкорд і Чорний птах

Шаттл, Конкорд і Чорний птах

Наступного дня ми продовжили знайомство з досягненнями світової авіації та космонавтики і подалися за місто (а ми з вами ще досі перебуваємо у Вашингтоні) до Центру Стівена Удвар-Хазі, розташованого у Вашингтонському аеропорту імені Далласа (нагадаю, що Джон Даллес був Державним секретарем з 1953 по 1959 рік при Президенті Двайті Ейзенхауері).

Не знаю навіть чому, але мені страшенно кортіло побачити справжній космічний шаттл. Можливо, це бажання було навіяне спогадами дитинства, коли, їдучи з батьками у автомобілі поблизу Борисполя, ми побачили літак Ан-225 "Мрія" (цікаво, що НАТО називає його "Козак" у своїй класифікації) з радянським шаттлом "Буран", прикріпленим поверх фюзеляжу (тоді про це багато говорили по телебаченню, і ось раптом такий сюрприз!). Першим багаторазовим транспортним космічним кораблем, який мені довелося побачити зблизька, став космічний човник "Enterprise", який, однак, жодного разу не був у космосі.

"Ентерпрайз" – це перший шаттл, створений американцями для виконання випробувальних польотів в атмосфері. Він був зібраний без двигунів і без функціонального теплозахисного екрану, а тому виконувати космічні польоти не міг, оскільки його обшивка не змогла б витримати тисячні температури, які виникають при спуску космічних апаратів з орбіти у щільних шарах атмосфери Землі. Спочатку американці збиралися переоснастити човник і все-таки запустити його на орбіту після "Колумбії", яка відкрила польоти космічних шаттлів, але зміна остаточного дизайну корабля, яка, зокрема відбилася на вазі фюзеляжу та крил, потребувала демонтажу "Ентерпрайза" та повернення його компонентів різноманітним виробникам, розкиданих по всіх Сполучених Штатах, отож виявилося дешевше просто сконструювати новий орбітер. "Ентерпрайз" використовувався для випробування заходу на посадку та посадку, перевірки структурних навантажень під час перевезення човника на літаку-носію (Боїнг 747 Jumbo Jet) і навіть був виставлений на стартовому майданчику разом із зовнішнім баком (схожим на велетенську сигару) і твердопаливними прискорювачами для тестування космічного човника у пусковій конфігурації. Після усієї цієї важкої роботи "Ентерпрайз" відправився у тур по Європі та Сполучених Штатах, аж поки доля не привела його до Смітсонівського музею, і він не поселився в ангарі Центру імені американського мільйонера угорського походження Стівена Удвар-Хазі, який подарував музею 65 млн. доларів.

Втім, скоро на заміну "Ентерпрайзу" у Центр прибуде справжній космічний ветеран – човник "Діскавері", який з 30 серпня 1984 року здійснив 39 рейсів на орбіту і 9 березня завершив свою космічну кар’єру.

Отож, уволю сфотографувавшись біля "Ентерпрайза", ми подалися витріщатися на інші унікальні експонати, і треба сказати, що Центр Удвар-Хазі – це справжній рай для таких витрішок.

Можливо не кожне українське серце тьохне, коли очі його господаря узрять спусковий космічний апарат "Джемінай-7", але моє таки тьохнуло, адже астронавтами на цьому кораблі були Френк Борман і Джим Ловелл. "Ну той що!", скажете ви і будете праві, але все ж, думаю, вам буде цікаво знати, що Френк Борман (йому зараз 83 роки), наприклад, був першим американським астронавтом, який відвідав Радянський Союз у 1969 році і справив на всіх дуже хороше враження (він, виявляється, навіть побував у піонерському таборі "Артек"). А про Джеймса Ловелла ви вже знаєте з моєї попередньої замітки – він став першою людиною, яка злітала у космос чотири рази, командував місією "Аполлон-13", і є єдиним з трьох астронавтів, з тих які двічі літали до Місяця, який жодного разу не ступив на його поверхню. Так от ці двоє відважних чоловіків у грудні 1965 року (4-18 грудня) провели два тижні у космосі та здійснили разом зі своїми колегами на "Джемінай-6А" перше зближення двох пілотованих кораблів у космосі. Місію цих двох космічних апаратів на Землі забезпечувало 10,125 чоловік штатного персоналу Департаменту оборони США, 125 літаків і 16 морських суден.

Неподалік експонується також сріблястий карантинний пересувний вагончик, куди поміщали астронавтів, які поверталися з Місяця, бо вважали, що вони могли завезти звідти якусь інфекцію. Вагончик, що виставляється у Центрі Удвара-Хазі, використовувався екіпажем місії "Аполлон-11" Нейлом Армстронгом, Баззом Олдріном і Майклом Коллінзом, з яких перші двоє стали першими місяцеходцями. З цього вагончика вони вітала президента Ричарда Ніксона, який особисто прилетів привітати нових героїв з успішним завершенням їхньої місії.

З інших космічних цікавинок – туби з космічним борщем і кавою з молоком, дегідрована курка з підливою, хлібці та навіть усюдисущі космічні М&Мs (астронавтка Шеннон Лусід, яка поставила перший рекорд перебування на орбіті серед жінок (188 днів), і зробила це на російській станції "Мир", спеціально замовляла собі М&Мs у космос!). Спеціальна космічна косметичка для наведення марафету в умовах невагомості (!), а також інженерні винаходи для особистої гігієни на борту космічного апарату.

Величезну частину Центра займають літаки. Тут, наприклад, виставляється

- Боїнг В-28 "Суперфортеця", під назвою "Енола Гей" за іменем матері пілота Пола Тіббетса, сумно відомого тим, він скинув атомну бомбу на Хіросіму;

- Надзвуковий пасажирський літак "Конкорд", яким можна було дістатися з лондонського "Хітроу" до нью-йоркського "JFK" за 2 години 52 хвилини 59 секунд від зльоту до посадки;

- Найшвидший у світі надзвуковий розвідувальний літак SR-71 "Чорний птах", який може розвивати швидкість 3 529,6 км на годину; а також

- сила-силенна усіляких інших великих і малих літальних апаратів, які тільки можна і не можна собі уявити.

Я занесла Центр Стівена Удвар-Хазі до переліку своїх улюблених музеїв. Це те місце, куди хочеться повернутися знову.

Бажаю вам надійних крил і попутного вітру, куди б ви не збиралися! :)