Флорида The Beautiful

Флорида The Beautiful

Ранок дня вильоту з Вашингтона до Орландо, що у Флориді, зустрів нас проливним дощем. Напередодні ввечері на весь розмах вашингтонського неба кілька разів миттєво розгорталася та зникала розлога гілляста блискавка, вночі час від часу пускався дощ, а зрання лило так, ніби там угорі прорвало дамбу якогось небесного Потомака.

Наші гостинні вашингтонські господарі Люда зі своїм чоловіком Клеєм і дворічним Всеволодом відважно вийшли під той не по-весняному прохолодний дощ, завели авто і підвезли нас до аеропорту ім. Рональда Рейгана, і я їм знову дуже вдячна, що вони зробили все, аби ми мали якнайменше клопоту під час нашої подорожі.

Тим часом, через непогоду стали затримуватися літаки, ми навіть думали, що польоти взагалі відмінять. Втім, незабаром прибув наш "Боїнг" з Орландо – вирази облич пасажирів, які щойно вийшли з нього, не свідчили про особливе задоволення від їхньої повітряної подорожі, і зовсім скоро ми отримали нагоду пережити схожі емоції – протягом двох з половиною годин від злету і майже до посадки нас без перестанку трясло, бовтало, підкидало вгору, смикало вниз і кидало зі сторони у сторону. Приблизно через хвилин десять після того, як ми піднялися вгору, жіночий голос (це, як з’ясувалося, говорила пані другий пілот), оголосив, що вздовж усього західного узбережжя США спостерігається штормова погода, і що їхній політ з Орландо до Вашингтона проходив у досить бурхливому середовищі, а тому повернення до Орландо буде точно такими самим упродовж усього польоту. Перекласти цю останню фразу своїй сестрі, яка зблідла, щойно літак почав набирати висоту, рвучко опираючись то на одне, то на друге крило, я не наважилася.

Втім, коли ми нарешті стали підлітати до Орландо, турбулентність нарешті дещо вщухла, і ми були винагородженні за усі наші переживання неймовірно та невимовно мальовничими краєвидами, що відкрилися за бортом.

Коли ми виходили з літака, я сфотографувала кабіну пілотів і командира літака та подякувала йому за політ, на що бувалий льотчик мені привітно посміхнувся і відповів: "Прошу дуже! Тільки шкода, що дорога була така горбиста!"