Айя-Напа і що там може робити Леді Гага

Айя-Напа і що там може робити Леді Гага

Якби ви подорожували Кіпром років сорок тому та схотіли би зупинитися переночувати в Айя-Напі, то вибирати вам було б дуже легко – або один готель, або другий. Втім, після подій 1974 року, це містечко почало ледь не вимушено розвиватися і сьогодні перетворилося на справжню столицю розваг і вечірок. Та й справді – при в’їзді до міста зі сторони Ларнаки вас зустрічає ціла вулиця усіляких тематичних клубів – тут вам і зелена мексиканська жабка Сеньйор Фрог, яка радо вітає усіх, хто хоче по-справжньому відірватися, але так щоб ніхто не взнав, і літаки у хмарках для фанів авіаційної романтики, і вітрила піратських кораблів для тих, хто шаленіє від пригод Джека Горобця, і первісні печери з гігантськими скелетами динозаврів і кістками мамонтів, і карибська Аруба з тигром на фасаді, і російський “Теремок”, і неприступні вежі середньовічного замку, і навіть, не знаю вже для кого, пароплав “Титанік” – ой, та хіба ж усе перечислиш!???

Втім, спочатку місто і не думало, що у ньому колись буде така гульня, бо з якого б дива воно б тоді звалося “святим лісом”, а саме так перекладається його назва. У давні часи ці землі були вкриті густим лісом, а серед того лісу стояв венеціанський монастир, який виник на місці, де за легендою один мисливець віднайшов чудотворну ікону Богоматері, до якої його підкликала його собака. Лісу вже давно немає (залишилося хіба що кілька старезних платанів), а монастир стоїть і досі – осередок спокою, тиші та святості у царстві невичерпних і необмежених можливостей протилежного змісту. До цього чудотворного монастиря часто приїздять помолитися ті, хто хотів би мати дітей, але натомість має труднощі з народженням потомства – тут вони просять Всевишню Силу допомогти їм подолати перешкоди, з якими вони стикнулися, та благословити їх дітьми. Поруч також знаходиться значно модерніша церква, збудована у 1990 році та присвячена, як і монастир, Діві Марії.

Турист Айя-Напою пересувається або пішки, або на автомобілі, або на квадроциклі – містом снували цілі колони цих оригінальних машинок, але досить часто спостерігалися і чотириколесники-одиночки.

Айя-Напа також славиться не лише монастирем, а й монстром (!), що робить містечко ідеальним майданчиком для виступу Леді Гаги, яка полюбляє називати армію своїх прихильників "мої монстренята", адже неподалік його берегів, а саме десь поруч Мису Греко, ховається Айя-Напське чудовисько (виявляється є й таке!). Втім, місцеві рибалки стверджують, що воно зовсім не страшне і навіть добре.

Сам же Мис Греко (відноситься до селища Протарас) вражає неймовірної краси ландшафтом, який утворює цілий національний парк. Тут на скелі також примостилася невеличка церковка Св. Анаргірів (святих близнюків безсрібленників і лікарів Кузьми та Дем’яна). З мису відкривається такий вид на море, що просто захоплює дух – кажуть, що тут воно особливо блакитного кольору завдяки піщаному дну.

Проїхавшись по мису, завітавши до церквички та спустившись до гроту під скелею, де вона розташована (не знаю, що б я робила, якби раптом добре чудовисько схотіло би зі мною подружитися!), ми подалися далі.

Наступним місцем відвідування стала живописно змурована з каменю різних теракотових відтінків церква Святого Іллі 16 століття (а виглядає, як нова!) на горі, до вершини якої потрібно підніматися надцятьма сходинками (на жаль, мої супутники не схотіли зробити це вдруге, щоб порахувати ті сходинки для мого блогу). З гори можна спокійно роздивитися та налюбуватися на всі місцеві усюди, до того ж людей на ній, начебто, буває небагато, бо кажуть, що туристів туди спеціально не возять.

Що й казати – подорож Айя-Напою та її околицями видалася на славу! Треба буде неодмінно з’їздити туди ще…