Один день у Відні або В гостях у Фройда

Один день у Відні або В гостях у Фройда

Попоївши, я пішла у напрямку музею Зігмунда Фройда. Тим часом, дух батька психоаналізу не раз давав про себе знати! Ось, наприклад, захотівши їсти, я замість "MICHAEL’s Schuhservice" прочитала “MILCH Schuhservice”, а роздумуючи над тим, як би мені встигнути подивитися “Поцілунок” Клімта, на магазині кондиціонерів я замість “KLIMAmarkt” побачила “KLIMTmarkt”. Тож проігнорувати ці знаки від дідуся Фройда я просто не могла.

До того ж, Відень часто називають The City of Dreams – Місто мрій, а, як відомо, Зігмунд Фройд вважав мрії снами наяву, тому дуже доречно що він, як один із найвизначніших тлумачів сновидінь, проживав саме у Відні. Я завжди беру з собою щось почитати в дорогу, і цього разу мій вибір був визначений саме тематикою психоаналізу та сновидінь, щоправда, оскільки “Тлумачення сновидінь” Фройда я вже колись читала, то цього разу у мене в рюкзаку за спиною лежала книга, написана іншим вченим, який розпочинав як учень Фройда, і віддячив йому тим, що не залишився його учнем назавжди, керуючись словами Заратустри, про те, що погано віддячує своєму вчителю той, хто назавжди залишається лише учнем, – Карла Юнга. До того ж Фройд вперше зустрівся з Юнгом саме у Відні 27 лютого 1907 року.

Музей Фройда знаходиться у будинку №19 по вулиці Берггассе – тут Фройд жив з родиною упродовж майже півстоліття (47 років) з 1891 по 1938 рік, коли владу у місті захопили нацисти і психоаналітику, єврею за походженням, довелося залишити Відень і їхати до Лондона, де також є його музей та зберігається його знаменита кушетка, на яку він вкладав своїх пацієнтів. При вході до житлового будинку, де находиться музей, розмістилося кафе, назване за іменем знаменитого австрійця. На стінах сходового коридору, що веде до квартири Фройда, можна прочитати життєстверджуючу цитату метра психоаналізу, про те, що існує дві рушійні сила – одна веде усе живе до смерті, а друга, сексуальні бажання, до оновлення життя.

У квартирі можна побачити особисті речі Фройда – його палицю та капелюх, які він, людина вишуканого стилю, брав з собою на прогулянку, скриньку з настільними іграми (шахами, картами та доміно), візитівки; можна пройти через вітальню, де очікували його пацієнти; а також ознайомитися з експозицією, у якій розповідається про життя Фройда; в музеї також є кімнатка, де можна подивитися відео, у якому екскурсію квартирою веде донька Фройда, сама Анна Фройд, яка пішла стопами батька і присвятила своє життя вивченню дитячого психоаналізу. Окрім того, цей віденський музей було відкрито саме у присутності Анни Товариством Зігмунда Фройда у 1971 році.

Любителі психоаналізу знайдуть тут справжній психоаналітичний рай завдяки найбільшій у Європі бібліотеці психоаналітичної літератури. А у самому Відні багато цікавого знайдуть ті, хто захоплюються медициною, як професіонали, так і любителі – у вітрині однієї крамнички (на жаль, зачиненої, а то б купила!) я навіть бачила спеціальний путівник "Відень для медиків. 15 маршрутів старим медичним Віднем".

Частина музею також використовується для проведена сучасних виставок – цього разу, наприклад, можна було побачити фотографії Енді Уорхола, американського художника українського походження (Андрія Вархоли) (це той, що малював різнокольорові портрети Мерилін Монро, наприклад), який у своїй майстерні використовував щось на зразок кушетки – червоний диван – навколо якого оберталося його богемно-творче життя.

Оглянувши музей, я помандрувала містом далі – у наступній замітці читайте про Веселих стрибунів, акварелі Адольфа Гітлера та того, хто переміг Альбертину... ))