Право власності Українського народу і сталий розвиток

11 декабря 2018, 06:36
Владелец страницы
юрист
0
30

Подвійна природа права власності на природні ресурси: безумовний базовий дохід

Справедливий розподіл національних багатств між громадянами з метою забезпечення гідного рівня життя в країні є гарантією сталого розвитку будь-якої сучасної держави. Програма безумовного базового доходу в пілотних версіях стартувала в 12 країнах: Німеччині, Індії, Італії, Канаді, Кенії, Намібії, Нідерландах, США, Уганді, Фінляндії, Франції, Швейцарії. В деяких країнах це не було вдалим через конфронтацію політичних сил. В умовах України її реалізація є життєво важливою необхідністю для припинення сповзання значної частини населення в бездну бідності та попередження соціальних потрясінь, збереження генофонду в умовах масового відтоку працездатного населення України за кордон, а також як важіль попередження розпаду України та забезпечення її єдності.

Норми Конституції України не лише дають необхідне підґрунтя для формування нової правової парадигми у правовідносинах держави, Українського народу та окремого громадянина країни, а й вимагають своєї реалізації, а саме гарантування участі громадян у власності народу України, індивідуалізації суспільного привласнення природних ресурсів як основних національних багатств та забезпечення гідного рівня життя громадян України за рахунок основного джерела – доходів від національних багатств.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Впровадження безумовного базового доходу дозволить забезпечити реальну реалізацію  цих положень, та сприятиме:

реалізації стратегії сталого розвитку країни, а саме положень Стратегії Сталого розвитку «Україна – 2020» щодо підвищення стандартів життя;

усуненню (радикальному зниженню) рівня бідності за рахунок більш справедливого розподілу національних багатств (за даними фахівців Бруклінського інституту не менш ніж 66 країн, що розвиваються, могли б повністю усунути крайню бідність за рахунок безумовного базового доходу, який обійшовся б їм лише у 1% ВВП);

зростанню економіки країни. Виплата суми безумовного базового доходу стимулюватиме ринковий попит, та, відповідно зростання економіки.  Так на думку фахівців США (Інститут Рузвельта) виплата $1000 на місяць забезпечить зростання економіки США за вісім років на 12,6%-13,1%;

забезпеченню ефективної адаптації громадян до реалій інноваційної економіки та глобалізаційних процесів. У сучасних економічних реаліях постійної зміни технологій та, відповідно,  потреб у певних професіях, наявність безумовного базового доходу надасть можливість отримувати додаткові знання чи перевчатися людині будь-якого віку та соціального статусу, що знизить соціальну напругу та сприятиме ефективному функціонуванню економіки;

попередженню масового безробіття у зв’язку із невідворотними процесами роботизації.  За даними опитування 500 керівників найбільших ІТ-компаній (США, Велика Британія) у найближчі 5 років мінімум 59% бізнесу буде автоматизовано;

збереженню і розвитку людського капіталу за допомогою покращення умов для самореалізації та зниження рівня стресу через імовірну втрату засобів до існування. Дослідження провідних науковців (різні сфери: економісти, соціологи, психологи, філософи) підтверджують наявність прямого взаємозв’язку між стресом через імовірне погіршення через втрату роботи – реальним погіршенням рівня фізично-емоційного здоров’я та соціально-економічного статусу;

забезпечення належного рівня оплати «репродуктивної домашньої праці»  (ведення домогосподарства, виховання дітей), волонтерства тощо, які є необхідними для функціонування економіки та суспільства, однак фактично ними ігноруються та не отримують соціального визнання у якості трудової функції та залишаються без фінансової підтримки. Наприклад, виховання дітей, яке є найбільш важливою функцією по відтворенню нації та потребує багато часу та зусиль, не має сьогодні належного визнання та підтримки.

інтеграції в ЄС шляхом створення належних умов життя і праці, необхідних для виконання Копенгазьких критеріїв членства в Європейському Союзі;

консолідації українського суспільства, поверненню до складу України тимчасово непідконтрольних територій, що може статися у результаті підвищення стандартів життя за допомогою реалізації концепції безумовного базового доходу в Україні.

Впровадження інституту безумовного базового доходу дозволить на практиці реалізувати положення статті 13 Конституції України щодо права власності Українського народу на природні ресурси та сприятиме становленню України як соціальної держави (ст.1 Конституції України) і забезпеченню її сталого розвитку у сучасних умовах.

З цією метою пропонується прийняття закону "Про індивідуалізацію суспільного привласнення природних ресурсів як об’єктів права власності Українського народу", розроблено та запропоновано громадськості для обговорення відповідний аванпроект.

Аванпроект визначає загальні засади справедливого розподілу між громадянами України доходів від використання і привласнення природних ресурсів як основних національних багатств України, дбаючи про забезпечення прав і свобод та гідних умов життя людини як найвищої соціальної цінності в Україні, з одного боку, та про консолідацію і розвиток Українського народу, з іншого. Акт направлений на регулювання суспільних відносин на засадах соборності – ґрунтується на органічній концепції праворозуміння, що передбачає застосування властивої національній традиції індивідуалістсько-колективістської методології за критерієм суспільної корисності, яка є сполучником приватних і публічних інтересів. При підготовці законопроекту використано правовий інституціональний підхід.

Передбачається прийняття акту як конституційного закону, який є кодифікацією чинних норм Конституції України про власність Українського народу на природні ресурси та розвиває їх з урахуванням права громадян України на отримання доходів від використання об’єктів права власності Українського народу. 

Аванпроектом передбачається узгоджений розвиток норм про право власності на землю Українського народу, з однієї сторони, та громадян, юридичних осіб і держави, з іншої, тлумаченням Українського народу як первинного (верховного) власника землі як національного багатства. Вторинні (похідні) права власності на землю виникають унаслідок індивідуалізації загальнонародної власності.

Згідно Конституції кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Цим гарантується індивідуалізація суспільного привласнення природних ресурсів в Україні на засадах безумовного базового доходу. Кожний громадянин України має право на отримання доходів від використання природних ресурсів як об’єктів права власності Українського народу (право на безумовний базовий дохід).

Для забезпечення цього права в аванпроекті спеціально передбачено норму, згідно якій власність народу України повинна використовуватися на користь людині і суспільству. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за суспільно корисне використання права власності Українського народу, у тому числі зобов’язані відшкодувати шкоду за надання неякісних (ненадання якісних) послуг по здійсненню права власності від імені Українського народу.

Передбачається, що Український народ має право контролю суспільно корисного використання його права власності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, у тому числі в індивідуалізованому порядку. Кожен громадянин України має право на непрямий позов в інтересах Українського народу. Право на непрямий позов в інтересах Українського народу громадяни України можуть реалізовувати індивідуально або колективно, безпосередньо або опосередковано – через громадські організації.

Для забезпечення індивідуалізації суспільного привласнення природних ресурсів в Україні утворюється Фонд доходів громадян України від використання природних ресурсів – незалежний недержавний орган, основним завданням якого є акумулювання, розподіл, збереження та примноження коштів від користування об’єктами права власності Українського народу.

Індивідуалізація передбачає розподіл акумульованих коштів між громадянами України, що мають право на безумовний базовий дохід, та зарахування індивідуалізованої частини доходів від використання природних ресурсів на персональний рахунок кожного громадянина. Право на отримання безумовного базового доходу мають громадяни України, що постійно проживають в Україні не менш ніж один календарний рік і мають намір подальшого проживання на території України.

Безумовний базовий дохід, зарахований на персональний рахунок громадянина України, є його індивідуальною власністю, що виступає як індивідуалізована частина власності Українського народу. Власність, набута у результаті споживання безумовного базового доходу, є приватною власністю громадянина України.

Безумовний базовий дохід громадянина України передбачає цільове використання на суспільно корисні цілі, які визначаються цим та спеціальними законами. Гарантується використання безумовного базового доходу на забезпечення конституційних прав на житло, медичну допомогу, освіту, на забезпечення достатнього життєвого рівня, а також на працю, підприємницьку діяльність, свободу творчості.

Як гарантія безумовності базового доходу передбачається, що відповідальність за нецільове використання коштів, отриманих від користування об’єктами права власності Українського народу та зарахованих на персональні рахунки громадян, несуть лише громадяни України, при цьому на засадах самоконтролю. Фонд не має права вимагати підтвердження цільового використання коштів, зарахованих на персональні рахунки громадян.

Поряд з цим за зловживання правом громадянин може бути притягнений до відповідальності згідно з чинним законодавством. Притягнення до відповідальності не впливає на виплату безумовного базового доходу і тому не зачіпає його безумовності. Додатковою гарантією є те, що міри відповідальності встановлюються та застосовуються за згодою повноважних інституцій громадянського суспільства.

Фонд зобов’язаний вживати заходів для акумуляції коштів, отриманих від користування об’єктами права власності Українського народу та зарахування їх на  персональні рахунки громадян. Держава спільно з Фондом несе відповідальність за  акумуляцію та розподіл коштів, отриманих від користування об’єктами права власності Українського народу. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування звільняються від відповідальності за надання неякісних (ненадання якісних) послуг по здійсненню права власності від імені Українського народу, якщо  дії (бездіяльність) випливають із договорів, укладених між ними та повноважними інституціями громадянського суспільства.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
ТЕГИ: народ,власність,соціальна справедливість
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.