«Ми те, що ми їмо» або як вберегтися від недобросовісного виробника екопродукції

Обираючи органічну продукцію, обов'язково звертайте увагу на наявність сертифікації, оскільки саме відповідний сертифікат є запорукою якості та потенційної користі продукту.

Після того, як у ХХ столітті виробники почали масово використовувати хімічні речовини у харчовій промисловості, люди почали ретельніше ставитися до того, що вони їдять. Українці – не виняток.

За останні десятиліття етикетки еко-, біо- та органічних продуктів почали все частіше з’являтися на прилавках українських магазинів та супермаркетів. Однак чи відрізняють самі українці органічну продукцію від звичайної?

Наприклад, у 2010 році литовське дослідження показало, що більшість покупців змогли дуже точно визначити основні характеристики екопродукції, але 49% не відрізнили її від звичайних товарів на полицях. Тобто люди розуміють, що таке екологічно чисті продукти харчування, але не знають, як ці продукти маркуються. Годі уявити, яка плутанина з маркуванням відбувається у нас!

Тож громадська організація «Центр розвитку міста» спробувала розібратися, чим представлений сьогодні українських ринок екопродукції, як мода на здорове харчування добралася до споживацьких гаманців та чи всі продукти із наліпкою «еко» є дійсно екологічними? Ми розпочинаємо серію публікацій на тему екологічно чистих продуктів харчування, аби кожен наш читач міг уникнути недобросовісних виробників, зберегти здоров’я та заощадити кошти на придбаних товарах. Сьогодні в центрі нашої уваги – екопродукція та її маркування як маркетингова стратегія виробника.

Екотренди у харчовій промисловості

У 2016 році дослідники визначили загальну світову місткість органічної продукції у $60 млрд. Якщо загалом під органічними виробництвом сьогодні зайнято близько 37 млн га, то Україна зі своїми 260 тис. га землі, сертифікованої під органічне сільське господарство, має непогані можливості для розвитку цього ринку. Проте ми експортуємо лише 10% сільськогосподарської продукції як органічну. В основному – у Нідерланди, Німеччину, Швейцарію, Канаду, Грецію та Ізраїль. На внутрішньому ринку частка екологічно чистої продукції взагалі не перевищує 1%, на відміну від 5% у Європі. Тобто маємо ресурси, але не використовуємо їх належним чином.

Але, тим не менше, українці все-таки купують екопродукти. Дослідження показало, що це люди з високим рівнем доходів, які турбуються про своє здоров’я та розуміють переваги органічних продуктів харчування. На жаль, таких небагато. Водночас 60% опитаних заявили про своє бажання купувати екопродукцію, якщо її вартість буде доступною: на 10-15% вище ціни звичайних продуктів.

Цікавим є також той факт, що мода на екопродукцію прийшла до нас не так давно. Якихось 10-15 років тому світ сколихнула велика кількість хвороб від шкідливих хімічних домішок у їжі й усі почали задумуватися над тим, як їсти корисні продукти, залишатися здоровим і струнким.  

Таким чином корисність для здоров’я є основним фактором, який підштовхує людину купити ту чи іншу екопродукцію. Відсоток споживачів, які купують органічні продукти харчування через їхню користь чи власну приналежність до прихильників здорового способу життя складає 27% і 11% відповідно.

Водночас естетичний зовнішній вигляд продукції став пріоритетом для 17% покупців, а інформативність та смак натурального продукту привабили по 16%. І, зрештою, 13% опитаних просто наслідували приклад родичів або друзів. Отже, купувати екологічне – модно, але поки не вигідно для українського споживача.

«Еко» як рекламний хід

Досить часто українські виробники нехтують довірою споживача і спеціально ліплять напис «еко», «біо», «органіка» на своїх товарах, навіть якщо вони взагалі не є екологічними. Так у нас на полицях з’являється мінеральна вода «Без ГМО» та соняшникова олія «Без холестерину». Смішно, чи не так? Адже у таких продуктах подібних речовин та організмів має не бути апріорі. Що ж це за рослинна олія така, в якій обіцяють відсутність тваринного жиру?

Маніпулюючи на страхах покупців та їхньому бажанні споживати корисне, багато виробників видають свою продукцію за екологічну. В такому випадку єдиний вихід – уважно читати етикетки, склад продукції та її термін придатності, купувати лише в перевіреного виробника. На жаль, для 19% опитаних українців страх бути обманутим виробником ніби то «екологічної продукції» стає основною перепоною на шляху до купівлі екопродукту.

«Еко», «біо», «натур» чи органіка?

Для того, аби не викидати гроші на вітер і не потрапити на гачок недобросовісних виробників, потрібно розуміти, що собою представляє екологічна, біологічна та органічна продукція. Варто зауважити, що в українському законодавстві досі не існує чіткого розмежування цих категорій.

Що вже казати, у квітні цього року в Україні лише ухвалили проект нового закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу й маркування органічної продукції», який має адаптувати внутрішню систему контролю якості органічної продукції та узгодити українське законодавство у цій сфері з європейським. Тим не менше, громадська організація «Центр розвитку міста» може пояснити основні відмінності.

Єдиним підтвердженим державою статусом дійсно екологічно чистої продукції є слово «органічна». Відповідно до законодавства, це та продукція, під час виробництва якої забороняється використання будь-яких хімічних добрив, пестицидів, ГМО та консервантів. Окрім цього, під час виробництва органічної продукції потрібно дотримуватися принципу збереження та відновлення природних ресурсів.  Усі інші наліпки «еко», «біо» та «натуральне» використовуються виробниками в якості обману, оскільки ці категорії не є чітко визначеними законодавством. Запам’ятайте це!

Ваше здоров’я лише у ваших руках, адже будь-який виробник насамперед турбується про власну економічну вигоду. Тому уважно читайте етикетки, обирайте лише перевірених виробників і залишайтеся з нами, аби дізнаватися цікаву та необхідну інформацію, яка може зробити Ваше життя кращим!