Скасування Господарського кодексу України

Невдала спроба

21 січня 2015 р. у агентстві “Укрінформ” відбулася вже друга прес-конференція щодо скасування Господарського кодексу України, яка була ініційована Міністерством юстиції України. До участі у заході були залучені представники різних організацій: третейського суду при ICC Ukraine, Центру комерційного права та ін. Як і за попереднього разу, на жаль, представники науки господарського права не були запрошені до участі у заході, не говорячи вже про участь у “розробці” та обґрунтуванні самої ініціативи щодо скасування Господарського кодексу.

Від часу, коли була проведена перша прес-конференція, на якій була представлена вищевказана “ініціатива” пройшло вже майже два місяці, а “аргументи” щодо необхідності скасування кодексу залишились на тому ж рівні, позбавлені конкретних прикладів та належного аналізу регуляторного впливу акту, як того вимагає Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. А чому мова одразу йде про скасування? Чи всі альтернативні варіанти були розглянуті для досягнення цілі, поставленої Мін'юстом (за словами представників Мін'юсту дана мета полягає у спрощенні умов для ведення бізнесу, адже саме Господарський кодекс заважає нормально вести підприємницьку діяльність та залучати інвестиції в Україну...) відповідно до вказаного Закону про основи державної регуляторної політики? А чому не удосконалення кодексу? Чому не перегляд окремих його норм, які є “застарілими”? Чому не перегляд норм саме Цивільного кодексу України, які не узгоджуються з нормами Господарського кодексу? Відповіді, як і самі питанні, не були сформульовані та поставлені. Наразі Україна рухається у напряму євроінтеграції і такий підхід до скасування стратегічно важливого акту для економіки держави є неприйнятним і навряд чи буде схвалений європейськими партнерами, де перед тим як прийняти або скасувати акт, що матиме вплив на бізнес, обов'язково проводиться спеціальний аналіз та розрахунок потенційних витрат або переваг для суб'єктів господарювання.

Одразу стає зрозумілим, що представниками Міністерства юстиції не було проаналізовано і зарубіжний досвід. У той час як Мін'юст всіма способами намагається відмовитись від вживання слова “господарський”, обґрунтовуючи це міжнародним досвідом, що ніде у світі аналогів не існує, відомий вчений, чл.-кор. НАПрН України О.П. Подцерковний досліджує та ділиться досвідом прийняття саме ГОСПОДАРСЬКОГО кодексу Бельгії.

Вищенаведене дає тверді підстави для сумніву у обґрунтованості та перспективності такої “ініціативи”.