Реформування освіти, проблема яка нікому не потрібна

Як Київ перетворити у місто інноваційної, гуманної освіти? Силами місцевої влади, батьків та педагогічно-викладацьких колективів

Сьогодні хочу ознайомити громадськість зі своїм баченням реформування освіти в середніх навчальних закладах нашого міста. Цілком зрозуміло, що статус депутата Київради не дає найширших можливостей прямо впливати на зміни в освітянській сфері, але завжди можна просувати і запроваджувати актуальні ідеї, знаючи, в які двері потрібно постукати, маючи концепцію і бажання.  На меті ввести в дію процес перетворення Києва на полігон для освітянських інновацій, з метою гуманізації процесу освіти на всіх її рівнях.

В нашому місті є хороша матеріальна база і модерно налаштований людський ресурс як серед працівників шкіл, так і серед дітей та їх батьків! Виникає враження, що  в середній управлінській ланці іноді бракує ідей та мотивації, саме в цьому руслі ми і збираємось активно працювати! Розумію, що, працюючи у вищій школі, можу знати не всі деталі функціонування середньої, але тим не менш, вважаю цей напрямок пріоритетним і маю мотивацію над ним працювати, поглиблюючи своє розуміння і дослухаючись до порад досвідчених спеціалістів!

Нижче викладу пропозиції щодо нововведень у галузі середньої освіти, які можна реалізувати порівняно швидко і з невеликими матеріальними витратами, однак значним ефектом. Прошу загал ознайомитись з нашими напрацюваннями і висловити свою думку (підтримаємо/не підтримаємо, реально/нереально, чудова ідея/не варто, свій варіант). Я дійсно налаштований на діалог щодо запропонованого і вірю, що разом можна буде все правильно спланувати, розробити та реалізувати! Отже:

1.     Децентралізація:

Майже вся діяльність наших шкіл суворо регламентується згори. Необхідно збільшити самостійність шкільних колективів у прийнятті рішень щодо організації навчання та шкільного життя.  Не відміняти навчальний план чи программу, але надати більше самостійності необхідно! Цікаво почути думку громадськості про виборність директорів із фіксованою каденцією (3-5 років).

2.     Дебюрократизація:

Кількість паперів треба радикально зменшувати. Бачу своє завдання в допомозі Міністерству та Міському управлінню освіти довести цю справу до логічного завершення. Якщо треба буде ходити по РУО і переконувати компетентних у цих питаннях людей – ходитиму і переконуватиму, адже ця проблема, без сумніву, має  психологічний аспект, а для її вирішення потрібно лише докласти зусиль!

Відділи управління освіти з перевіряючого/контролюючого органу мають перетворитися на допомагаючий!

3.     Реальна модернізація:

Модернізація шкільної освіти у нас відбувається вже протягом 23 років незалежності, але дуже часто стосується здебільшого зовнішніх аспектів, як-от: ремонту чи кількості мультимедійних дошок, якими нерідко користуються два-три рази на рік,—методика ж навчання залишається незмінною. Такий парадокс виникає через те, що не існує налагодженої системи впровадження інноваційних технологій у школи. Маємо допомогти вчителям адаптуватися до нових технічних засобів! Пропонуємо конкретні заходи задля виправлення таких недоліків: організація курсів з метою оволодіння працівниками освіти навичок в управлінні і користуванні технічними засобами навчання. Активно аналізуємо можливості поглиблення використання білінгвальної освіти. Окрім того, розуміємо необхідність змінювати підходи, запроваджувати нові ідеї, яких у цьому напрямку дуже багато, починаючи від стимулювання отримання керівними кадрами профільної освіти (менеджер освітньої установи) і закінчуючи широким запровадженням дистанційної освіти для широкого загалу школярів (наприклад, урок історії середньовічної Франції проводитиме вчитель-француз через скайп – в сучасних умовах організувати це не є проблемою, адже матеріальна база існує).

4.     Підвищення атворитету працівника освіти:

З пед.університетів випускається достатньо енергійних, компетентних, перспективних молодих спеціалістів. Вважаємо необхідністю заохочувати та підвищувати мотивацію майбутніх учителів до роботи в  школі.

Проблема застаріла, пропонуємо: доплати (як це не банально), міський конкурс «Молодий вчитель року» з цінними призами і оновленими правилами (на сьогодні є тільки стара класика «Вчитель року», виграти на якому молодому вчителю малоімовірно), зменшення додаткових навантажень (тісно пов’язано з дебюрократизацією, т.я. багато часу вчитель витрачає на папірці, які потрібні лише для підпирання «Пізанської вежі» багаторівневої звітності).

5.   Здоров’я дитини – понад усе!

Ідея не нова, але погодимося: здоров’я - необхідна складова життя самодостатньої, успішної, щасливої людини, а важливим етапом в його формуванні є школа. Вважаю, що необхідно підтримувати всі ініціативи, спрямовані на покращення фізичного виховання у середній освіті! Намагатимуся всіляко цьому сприяти!