Коли знеціниться гривня?

Доля національної валюти, принаймні на найближчу перспективу, вирішується сьогодні на переговорах з іноземною державою.

На початок осені поточного року накопилась доволі критична маса факторів, що створюють всі передумови для ослаблення гривні.

 По-перше, сформувався значний дефіцит торгового балансу (близько 8 млрд. доларів США за січень-серпень 2011 року) внаслідок високого рівня інфляції в Україні та відповідно знецінення гривні в порівнянні з «твердими» іноземними валютами. При золотовалютних резервах України в 35 млрд. доларів такий рівень дефіциту торгового балансу виглядає доволі загрозливим.

 Зростання цін з вересня 2008 року по сьогодні становило більше 36%, а це означає що якби ми повернулись в 2008 рік та привели сьогоднішній курс 8 гривень за долар до тодішньої ситуації то він відповідав би курсу близько 6 гривень. А як показала практика, навіть при девальвації до курсу 8 гривень не вдалось вирівняти дисбаланси в економіці.

 Нажаль не відбулось також інших значних структурних змін в економіці, які могли б позитивно вплинути на ситуацію. Ефективність оголошених та частково проведених реформ не відповідає найскромнішим очікуванням.

 По-друге, наявна негативна тенденція по динаміці залучених валютних коштів. Уряд та інші державні органи через значні обсяги планових поточних погашень попередньо залучених кредитів змушені направляти нові залучені кошти головним чином на обслуговування попередніх займів. Отже відсутній реальний приток валюти за цим напрямком.

 Виправдана елементарними законами економіки заборона валютного кредитування має наслідком, при постійному погашенні діючого валютного кредитного портфелю, необхідність для фінансових установ повертати попередньо залучені від нерезидентів валютні кошти, що також спричиняє зростання попиту на валюту та не дозволяє отримати приток валюти з-за кордону.

 По-третє, через несприятливий внутрішній інвестиційний клімат та кризу на зовнішніх фінансових ринках не спостерігається значного притоку іноземних інвестицій.

 І по четверте, як наслідок всіх попередніх факторів, сформувались негативні очікування серед населення щодо перспектив національної валюти. Населення розпочало активно формувати заощадження в іноземній валюті збільшуючи тим самим попит на іноземну валюту. Тільки за вересень поточного року це вимило 2 млрд. доларів США з резервів Національного банку.

 Більш детально на питанні щодо загальних принципів курсоутворення я вже зупинявся в статті Яким має бути курс гривні.

 Як наслідок маємо з одного боку високий попит на валюту як з боку імпортерів, фінансових установ так і населення, з другого нездатність задовільними попит з боку експортерів та за рахунок притоку інвестицій. В таких умовах можна сміло констатувати що гривня знеціниться по відношенню до головних валют як мінімум на 20% навіть в не залежності від волі керівництва уряду та Нацбанку. Лишається відкритим тільки питання «коли і як?»

 Враховуючи, що девальвація це реальне падіння життєвого рівня населення, в умовах коли ледь не половина споживаних товарів імпортується, а також враховуючи що це удар по доларовим позичальникам, будь-яка влада вкрай не охоче погоджується на такий крок. Проте загравання з курсом призводить з часом до ще більш негативних наслідків, лише поглиблюючи наслідки для економіки.

 Недавні події в Білорусі мали б стати попередженням та наглядним прикладом наслідків штучного тримання валютного курсу. Тим не менше керівництво Нацбанку та уряду заходилось вперто тримати курс саме з політичних мотивів, адже не за горами вибори в Верховну Раду.

 Головними методами стримування девальвації стали адміністративні:

-          Нацбанком введені обмеження валюто обмінних операцій для населення в вигляді копіювання паспортних даних.

-          Нацбанком різко обмежена гривнева ліквідність. Немає гривні – немає за що купити валюту.

-          Маніпулювання Нацбанком стандартами «валютної позиції», що направлені на примушення банків з іноземним капіталом залучати кошти за кордоном від материнських структур та продавати їх на МВРУ.

 Такі заходи з «ручного» обмеження не дають будь-якого позитивного довгострокового ефекту. Навпаки поглиблюють та посилюють негативні наслідки в довгостроковій перспективі.

 Паспортні обмеження тільки сприяють наростанню негативних очікувань серед населення.

Відсутність достатньої ліквідності гривні вкрай негативно впливає на економіку. В жовтні вартість міжбанківських ресурсів overnight (на ніч) досягала рекордних 30% при звичайному рівні в декілька відсотків. Навіть в кризові 2008-2009 роки вартість гривні не досягала таких висот. Банки змушені різко скоротити кредитні операції, що стримує ріст економіки та призводить до стагнації.

Посилюється негативний вплив на економіку через засилля імпорту та послаблення позиції експортерів.

Не додають плюсів економічному росту і маніпулювання з валютною позицією банків.

 Дії влади з стримування девальвації на перший погляд виглядають абсолютно безглуздими. За сьогоднішніх умов тримати курс на такому рівні вдасться максимум півроку. За цей час ризикує бути витраченою значна частина резервів Нацбанку, а всі резерви, як відомо, не можна розпродати.

Орієнтовно в кінці весни 2012 року таке тримання, підсилене стагнацією економіки, має всі шанси відбитись білоруським сценарієм, що перед виборами стане справжнім ударом по рейтингу Партії Регіонів.

 Проте не все так просто, у влади є ще одна додаткова можливість і гривню швидше за все триматимуть до виборів 2012 року. Цей ресурс – ціна на газ.

 Витрати на імпорт газу за сьогоднішніх цін становлять близько 13-14 млрд. доларів на рік. Зниження вартості газу до заявлених бажаних рівнів вкупі з зменшенням його споживання може дати плюс для платіжного балансу в 6 млрд. доларів. Це той ресурс на який розраховує влада, і який разом з наступними траншами МВФ, повинен дозволити  відтермінувати девальвацію.

 Сьогоднішні адміністративні заходи вочевидь мають на меті завдання втримати ситуацію під контролем, щоб встигнути домовитись, та в короткостроковій перспективі послабити тиск на гривню.

 Те який сценарій девальвації буде обрано, сьогодні залежить від результатів переговорів з Москвою. Проте найгірше, що в таких умовах влада має слабкі позиції в переговорах та готова йти на поступки для вирішення газового питання.