Чому немає співчуття?

Чи співчуває українське суспільство ув'язненій на сім років Юлії Тимошенко?

Нещодавно довелося прочитати статтю на сайті УНІАН, в якій політолог Кость Бондаренко пафосно аргументував, що українці нібито зовсім не співчувають Тимошенко. Із тексту випливало, що це - доказ правильності і справедливості вироку екс-прем'єру.

Я аж ніяк не є прихильником Юлії Володимирівни.

Проте я чудово розумію, навіщо пишуться подібні статті і хто їх замовляє.

Хочу розчарувати пана Бондаренка. По-перше, людей, які співчувають Юлії Тимошенко в ув'язненні, в Україні досить багато. По-друге, дійсно багато людей ставляться до її арешту із певним задоволенням, яке я назвав би задоволенням злорадства. Частина з цих людей, дійсно, щиро не любить саме Юлію Тимошенко. Проте таких, на моє переконання, меншість.

Абсолютна ж більшість із тих, хто злорадствує з приводу вироку Тимошенко і, умовно кажучи, ставить до цього схвально, радіють не через те, що в тбрмі сидить саме Тимошенко.

Ці люди так само, або навіть ще більше раділи б, побачивши за гратами Віктора Януковича! І це безперечний факт.

Злостива радість частини суспільства з приводу арешту Тимошенко - це не ставлення до неї особисто як до людини чи до політика.

Це вирок системі! Системі, яка обманює на виборах. Системі, яка відбирає останні копійки, проводячи свої псевдо-реформи. Системі, яка постійно бреше, розповідаючи про "покращення".

Вікторе Федоровичу, це вирок і Вам особисто. Адже Ви найбільше доклалися до розбудови цієї системи. Тож Вам найменше варто радіти, що люди не співчувають Тимошенко. Вам, якщо таке станеться, не співчуватимуть взагалі.

Олексій Краснопьоров, політичний консультант, креативний директор консалтингової агенції Concept GRoup