Дайте спокій Тігіпку

Залиште його в спокої. Нашим випускникам ВУЗів й так нічого не світить на ринку праці. Він насправді сказав правду про те, що молодим спеціалістам треба йти і працювати без грошей...

...Бо по-іншому робота з неба їм не впаде.

Є такий анекдот:

-          Скажіть що-небудь випускнику гуманітарного ВУЗу

-          Будь ласка два лате без цукру

Думаю, ви його вже чули.

До чого я це? Зараз поясню. Ринок праці України можна поділити на три найбільших сегменти: державна служба, корпоративний сектор і дрібний бізнес.

Якщо вам повезло народитися в сім’ї чиновника, або ваш дядько міністр культури, то з дуже високою вірогідністю в 23 роки ви можете очолити, наприклад, редакцію журналу «Українська культура».

Якщо ні – вибір у вас невеликий. Після ВУЗу йти працювати в корпоративний сектор за невеликі гроші, а то й безкоштовно, але з перспективою. Або подавати лате без цукру, але за гроші і без перспективи.

Чому? Давайте нарешті збагнемо, що ми живемо не в совку. Вже ніхто нікому нічого не винен – ні роботу по розподіленню, ні направлення на завод в Архангельську. Ми так-сяк живемо в умовах ринкової економіки, де перемагає конкуренція (я говорю про ринок праці). Зараз люди працюють не тому, що вони просто повинні бути зайняті. Статтю за туніядство скасували. Вже давно.

Зараз персонал заробляє. Тому роботу отримує сильніший. Грубо кажучи той, хто може заробити власнику/інвестору гроші. Тому молодому спеціалісту, щоб отримати достойну роботу, потрібно працювати вже з третього, четвертого курсу університету. Тобто проходити стажування, працювати безкоштовно, або за невеликі гроші і здобувати перший досвід.

Той, хто цього не робить, і продовжує вірити в те, що держава йому щось винна, буде змушений подавати лате. І це правильно. Єдине, що в цій ситуації несправедливе – це те, що бармен в розвиненій країні може взяти кредит на житло. А в нас – повинен ховатися від контролюючих органів. Бо оформлений неофіційно і не має санітарної книжки.

Тігіпко, який дуже часто говорить всяку брєдятіну про ринок праці, цього разу сказав щиру правду молодим спеціалістам. І знову, як казав Федорович, попав під роздачу. Можливо я зараз також попаду під роздачу, бо, по-перше – говорю правду, а по-друге – так вийшло, що вигороджую Тігіпка. Але істина – дорожча. Тим більше – це в наших інтересах.