Передвиборчі подарунки „данайців”

Як елемент ситуативного покращення

Скоро життя українських громадян радикально покращиться. Їм будуть роздавати безкоштовні продуктові набори, до яких входитимуть гречка (або інші крупи), цукерки, чай та багато різних продуктів. Переважно недорогих. Але поживних. І це ще далеко не все. Також будуть будувати дитячі майданчики, асфальтувати тротуари і дороги у дворах, прокладати автошляхи між віддаленими селами, ремонтувати ліфти та фарбувати стіни у під’їздах.

Не дивуйтеся. Це не соціальні ініціативи влади і не якась соціальна програма бізнесу. Це вибори. Адже в українській політиці, на превеликий жаль, давно і міцно укорінився принцип підкупу виборців шляхом дрібних матеріальних подачок. Так для кандидатів і майбутніх народних обранців діяти, звісно, зручніше. Адже непотрібно розробляти глибокі ідеї, заучувати і виголошувати гучні промови, писати довгі і складні концепції розвитку країни. Навіть із власними виборцями можна не зустрічатися.

Просто потрібно витратити частину власних коштів, „зароблених непосильною працею служіння народу”, і все піде як по маслу. Далі схема вже й зовсім проста. Наймається купка технологів. Ті пишуть стандартизовану програму кандидата, якої ніхто ніколи не прочитає, крім авторів і купки чиновників. Потім наймаються агітатори, купується гречка (там вже все залежить від того, на що захоче кандидат витрачати гроші, і від того, скільки вкрадуть організатори кампанії) і починається простий, але перевірений процес зваблювання виборців передвиборчими подарунками.

Звісно, подібна безідейність і матеріалізованість політики не несе в собі нічого хорошого. Тому що в такому разі сама політика перетворюється із управління державою, виходячи із волі народу, і системного, змагального процесу у банальні торги, де виграє той, хто платить дорожче.

Проте також важливо шукати протидію бартерному підкупу виборців не лише тому, що такий підхід вбиває суть демократичної політики, а через ще одну причину. Якщо кандидати вкладають гроші у виборчу кампанію, стає очевидно, що вони намагатимуться повернути вкладене в разі перемоги. І не лише повернути, а, бажано (для них), ще й заробити на участі в політиці. Тобто все, що кандидати подарують громадянам, вони потім повернуть. З наших з вами кишень. Причому повертати витрачене вони намагатимуться у рази більших обсягах, ніж вклали. Тому передвиборчі подарунки, як Троянський кінь, подарований данайцями жителям Трої на знак нібито примирення, обернеться значно більшими втратами.

І все ж тих, хто бере подачки політиків можна зрозуміти. Більше того, цих людей потрібно і необхідно зрозуміти. Очевидно, на те, щоб приймати передвиборчі подарунки „данайців від політики”, людей штовхає вкрай тяжке матеріальне становище. Нагадаємо, що до 30% громадян в нашій країні живуть за межею бідності. Тому не брати те, що їм дають, люди просто не можуть.