З Будановим ОП став структурою, яка систематизує проблеми та шукає рішення

Кирило Буданов перебуває на посаді керівника Офісу Президента вже три місяці. Він поступово наближається до терміну в 100 днів, коли прийнято робити своєрідний аудит ефективності.

Але особлива увага до Буданова була прикута з перших днів на посаді: він очолив Офіс у розпал кризи довіри до влади внаслідок корупційного “міндічгейту” та паралельно з активною фазою переговорів щодо миру і гарантій безпеки для України. А ми добре знаємо, що в такі моменти країна стає особливо вразливою до зовнішнього тиску та нав’язування чужих сценаріїв.

Попри це, Україна зберігає свою присутність у переговорному процесі. Буданов, як один із ключових учасників переговорної групи, зумів витримати баланс, і ми досі “за столом”, а не “на столі”, як би того не хотіла Росія. Глобальні пріоритети США зміщуються на Близький Схід, і це створює додаткові виклики, чим користуються росіяни, намагаючись знову виставити саме нас противниками миру та недоговороздатними. І хоча скепсис щодо результатів цих переговорів високий, Буданов неодноразово заявляв, що якби не вірив у кінцевий результат, за переговори б не брався.

Можу припустити, що справа у тому, що Буданов, як розвідник, розуміє - перебуваючи всередині переговорного контуру, значно легше скористатися “можливостей”, коли воно з’являється. І, відчуваючи настрої в переговорному трикутнику, до цього моменту вірно підготуватися.

І, звісно, не варто забувати про обміни полоненими. Переговори щодо них не зупиняються, і Буданов, зберігаючи за собою координацію цього напрямку, отримав змогу через тристоронню групу інтенсифікувати обміни. З початку року маємо три великі обміни, завдяки яким сотні наших захисників повернулися додому І навіть якщо це єдиний практичний результат переговорного процесу — цього вже достатньо. Для Буданова, як офіцера, повернення своїх додому — це і про обов’язок, і про те, щоб кожен військовий знав, що держава не залишає своїх. Так будується довіра до командира й інституцій загалом.

І якщо на міжнародному треку роль Буданова окреслювалася більш-менш зрозуміло з самого початку — розвідник у переговорах ніколи не буває зайвим, радше навпаки, — то у справах внутрішніх питання виникали.

Зараз уже точно можна сказати, що плітки та інтриги Буданова не цікавлять. Офіс Президента став структурою, яка систематизує проблеми, оцінює ресурси та шукає рішення. З приходом на посаду Буданов не робив масових кадрових перестановок, бо ж навіщо зайвий раз розхитувати і так послаблену “міндічгейтом” структуру. Водночас він запровадив чіткий алгоритм роботи: визначили ціль – оцінили ресурси – виконали – відзвітували. Таким чином, вбудовуючи існуючих персоналій в єдиний вектор результату. Але припускаю, що ті, хто не вписується у цей алгоритм, можуть невдовзі залишити свої посади.

Добре видно новий стиль роботи Офісу Президента на прикладі економіки. Зверну вашу увагу на нараду, яку провів Буданов щодо активізації роботи на африканському континенті. І там були не тільки представники держустанов — від економіки до розвідки, — а й залучені експерти, які роками цей напрям вивчали і працювали в Африці.

Розуміючи, що в сучасній війні саме економічна стійкість часто визначає, хто довше витримає дистанцію, оцінюючи ризики всередині Європейського Союзу, Буданов, схоже, вибудовує альтернативні можливості для України: ринок збуту агропродукції, диверсифікацію імпорту сировини, дипломатичну підтримку на міжнародній арені в умовах війни. Африка — це ще й про ресурси, які необхідні для високотехнологічної промисловості.

Тобто Буданов, оцінюючи існуючі економічні та геополітичні ризики для України, шукає альтернативи та розглядає економіку як ключовий інструмент національної безпеки. І це про стратегічний рівень мислення.

У підсумку за ці три місяці призначення  “кризового менеджера в погонах” виглядає виправданим: система стала більш зібраною, ключові напрямки більш контрольованими, а рішення  — менш хаотичними.

Буданов від “стабілізації” кризової ситуації поступово нарощує оберти і скеровує ОП до системного мислення, оцінки ресурсів та ризиків, пошуку нових можливостей, підпорядковуючи все єдиному результату — зберегти державу і перемогти.

І не дивно, що за таких умов політична вага Буданова зростає. Посада керівника ОП, яка довгий час сприймалася як токсична, поступово перетворюється на центр ухвалення рішень.

Така логіка і модель управління точно виглядають більш функціонально, ніж попередні, але подивимось як буде на довшій дистанції.