Перемога чи поразка? Як Україна бореться з корупцією в умовах війни

Навіть у складних умовах війни Україна може і повинна робити все можливе для реформування системи, що забезпечить справедливість, ефективність і стійкість у майбутньому.

Боротьба з корупцією в Україні розпочалась ще до початку війни, але збройний конфлікт на сході країни значно прискорив цей процес. Українці вже давно усвідомлювали масштаби корупційних схем, які пронизували всі рівні державної влади та бізнесу. Після Революції Гідності  українська влада почала впроваджувати системні реформи, спрямовані на очищення інститутів влади, посилення незалежності судової системи, прозорість державних закупівель та запобігання незаконному збагаченню чиновників.

Зокрема, серед важливих кроків можна відзначити створення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які мали на меті боротьбу з корупційними злочинами на високому рівні. Важливим кроком стала і реформа державних закупівель через електронну систему ProZorro, яка зробила тендери більш відкритими та доступними для контролю громадськості.

Однак, попри ці важливі досягнення, корупція залишалася серйозною проблемою, і велика війна лише ускладнила ситуацію. В умовах воєнного стану, в умовах надзвичайних ситуацій та необхідності оперативного забезпечення оборони, процеси закупівель і розподілу ресурсів стали ще більш уразливими до корупційних ризиків. Саме тому реформи, спрямовані на боротьбу з корупцією, стали не лише питанням справедливості, а й стратегічною необхідністю для зміцнення обороноздатності та стабільності країни.

Вже після початку війни, під тиском міжнародних партнерів, зокрема Міжнародного валютного фонду та Світового банку, Україна розпочала ще більш інтенсивні реформи в антикорупційній сфері. За час війни було здійснено близько 200 реформ, багато з яких стосувалися саме боротьби з корупцією, що дало надію на поступові зміни, навіть незважаючи на складні умови війни.

Пріоритети антикорупційних реформ 2024 року

Серед найбільш важливих реформ 2024 року, що здійснені в умовах війни, можна відзначити кілька ключових напрямів. Вони включають реформу армії, цифровізацію, антикорупційні заходи та зміни в сфері охорони здоров'я. Всі ці реформи зайняли перші місця у відповідних опитуваннях серед громадськості та експертів. Зокрема, , проведене компанією InfoSapiens на замовлення Вокс Україна за підтримки The National Endowment for Democracy (NED) в вересні 2024 року, показало, що більшість українців вважають антикорупційні реформи важливими для майбутнього країни.

Однак, незважаючи на всі досягнення, останні корупційні скандали показують, що проблеми залишаються. Скандал із підозрою керівниці Хмельницької медико-соціальної експертизи у незаконному збагаченні, а також розслідування щодо оборонних закупівель, які викликали великий резонанс, підкреслюють необхідність продовження боротьби з корупцією. Зокрема, у сфері державних закупівель, яка, як показує практика, продовжує залишатися уразливою до зловживань.

Корупція в тендерах на будівництво захисних споруд: нові підозри та непрозорі схеми

Одним із яскравих прикладів порушень у сфері державних закупівель стали тендери на будівництво захисних споруд на гідроелектростанціях. За даними журналістів, постійно виграють підрядники з підозрілою репутацією, такі як ТОВ «СК «Адамант» та ISKRA ENERGO S.R.O. Це викликає серйозні питання щодо прозорості та чесності тендерних процесів.

Наприклад, у січні 2024 року «Укргідроенерго» уклало угоду на будівництво захисної споруди для Дніпровської ГЕС вартістю 4,36 мільярда гривень з компанією ТОВ «СК «Адамант». Цікаво, що угоду уклали без проведення відкритих торгів, а деталі закупівлі були приховані через воєнний стан. Це не перший випадок, коли саме ця компанія, що має тісні зв'язки з київськими забудовниками, виграє державний контракт, незважаючи на свою кримінальну репутацію.

ТОВ «СК «Адамант» раніше було частиною корпорації «Укрбуд», яка, як відомо, пов'язана з скандальним забудовником Максимом Микитасем. Крім того, у компанії зафіксовано понад 40 кримінальних проваджень, у тому числі за шахрайство. Це ставить під сумнів здатність «Укргідроенерго» здійснювати контроль над прозорістю державних закупівель.

Інші підрядники з підозрілою репутацією: фірма ISKRA ENERGO S.R.O.

Ще одна компанія, яка привернула увагу журналістів — ISKRA ENERGO S.R.O. Вона нещодавно виграла три тендери в «Укргідроенерго», один із яких був особливо великим і мав місце в грудні 2024 року. Це підвищує підозри щодо можливих зловживань у тендерних процедурах, що потребують детального розслідування. Спостерігачі очікують, що нові дані зможуть пролити світло на ці схеми і підтвердити або спростувати наявність корупційних зв'язків у цих угодах.

Перспективи і необхідність подальших реформ

Ці інциденти підкреслюють, що навіть після численних реформ і зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією, система залишається вразливою. Потрібно ще багато зробити, щоб забезпечити повну прозорість у сфері держзакупівель і відновити довіру громадян до урядових інституцій. Створення незалежних антикорупційних органів і посилення відповідальності державних службовців за порушення залишаються важливими кроками в боротьбі з корупцією.

Проте ці виклики також показують, що навіть у складних умовах війни Україна може і повинна робити все можливе для реформування системи, що забезпечить справедливість, ефективність і стійкість у майбутньому. Виходячи з досвіду останніх років, боротьба з корупцією потребує не лише системних змін, а й суспільної підтримки та участі громадян у контролі над державними процесами.