АРМА: ОЛЕНА ДУМА ПЕРЕТВОРЮЄ ОРГАН НА ФІКЦІЮ?

Скандали та схематоз, недовіра - тяжка Дума про АРМУ

Призначення Олени Думи на посаду голови АРМА стало черговим сигналом того, як антикорупційні інститути втрачають довіру. Центр протидії корупції ще тоді вказував на сумнівність цього призначення: необхідної кількості голосів вона так і не набрала. Кейс Думи досить показовий: медіа писали про те як Олена Дума опинилася в центрі скандалу через те, що завдяки її діям, чи точніше бездіяльності, Україна ледь не втратила яхту екснардепа-зрадника Медведчука, а останній був за крок від того, щоб отримати своє майно назад. Деякі оглядачі говорили, що Дума ледь не свідомо діяла на користь Медведчука, хоча більшість схиляється, що це була лише службова недбалість. Правоохоронці мали б розібратися. Але, на запитання, кому вигідно, щоб яхту не продали, відповідь одна – Медведчуку. Так само, як і відсутність експертих оцінок його колекцій - я про це вже писав тут. Потім АРМА намагалася всіма силами отримати під управління столичний БФК "Гулівер". Нагадаю, що навколо цього активу йде справжня корпоративна війна. Про це багато хто вже писав. Розслідувачі писали про Її зв’язки з чиновниками з часів Януковича, махінації з придбанням нерухомості за заниженими цінами та кілька гучних звільнень лише посилюють підозри. Як посадовець із такою репутацією очолила орган, що має захищати державні інтереси? Виникає питання, чи насправді це рішення було продиктоване її професійними якостями, чи зв’язками з “потрібними людьми”. Неефективне управління активами Зокрема, на думку частини експертів, під час керівництва Думи, АРМА демонструє значну неефективність у керуванні арештованими активами. Це підтверджують випадки з компаніями “Аерок”, ТРЦ “Гулівер” та “Укрнафтобуріння”. • “Аерок” – провідний виробник газобетону в Україні, чиї активи були передані в управління АРМА у 2022 році через зв’язки з російським бізнесом. Замість того, щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства, АРМА фактично зупинила його діяльність. Протягом кількох місяців заводи “Аерок” простоювали, що призвело до значних фінансових втрат і поставило під сумнів ефективність роботи агентства. • ТРЦ “Гулівер” – масштабний актив у центрі Києва, переданий в управління АРМА влітку 2024 року, але агентство не змогло швидко передати об’єкт під нагляд управителя. Лише в жовтні АРМА оголосило конкурс на управителя, втративши при цьому кілька місяців потенційних доходів і можливостей для розвитку цього значного активу. • “Укрнафтобуріння” – одне з найприбутковіших підприємств газодобувної галузі з правом на розробку Сахалінського газового родовища. Попри стратегічне значення і прибутковість активу, його акції були арештовані через справу 20-річної давнини, а підприємство передано в управління АРМА. Це викликає підозри в «законному рейдерстві», адже актив з ліквідними запасами газу та значними коштами на рахунках може стати інструментом для перерозподілу ринку газодобування на користь наближених до влади осіб. Ці випадки демонструють провал антикорупційних ініціатив, коли під виглядом боротьби з олігархами активи передаються людям, наближеним до «потрібних» осіб у владі. Західні партнери вже висловлюють занепокоєння щодо надмірних корупційних ризиків та слабкої антикорупційної архітектури в Україні, і ситуація з АРМА лише підсилює ці побоювання.