Тривалі президентські повноваження у час війни – чи є легальні механізми?

Після «виборів» путіна президентом на п’ятий строк російські пропагандисти з особливою активністю взялись за медійне просування теми втрати легітимності президентом України Володимиром Зеленським. Мовляв, раз Зеленський не проводить ерзац-вибори під час воєнного стану в Україні – значить він має диктаторські амбіції.

Своєю чергою, наші медійники теж не знайшли кращого рішення, аніж оголосити цю кремлівську медійну кампанію «ворожою спецоперацією» та просто її ігнорувати. Тепер кожен, хто намагається аналізувати тему легітимності президента після закінчення терміну його повноважень у час війни, одразу стигмується як посібник ворога.

Але саме така ситуація і грає зараз на руку Москві, втягуючи Україну у політичну «гру слів», замість формування і просування компетентної конституційно-правової позиції.

Об’єктивно нині в українському суспільстві є цілковитий громадянський консенсус на предмет того, що вибори під час війни проводити не доречно. Але ця мовчазна «суспільна згода» де-юре зовсім не означає, що повноваження Володимира Зеленського буде продовжено автоматично. Такі речі не відбуваються «за умовчанням», ґрунтуючись на довільному тлумаченні чиновниками та політиками норм Конституції України. Має спрацювати прозорий і зрозумілий на увесь світ, легальний конституційний механізм продовження президентських повноважень.

Яким був би легітимний вихід із ситуації? За обставин, коли неможливо провести вибори глави держави, найвищим представницьким органом у нашій державі, відповідно до Основного Закону, залишається Верховна Рада України. Саме парламент має всі конституційні повноваження, інструменти та можливості унормувати питання легітимності продовження виконання президентом України його повноважень.

Верховна Рада мала ухвалити відповідні рішення завчасно. Задовго до того, як президентські вибори де-факто були зірвані. Прикро, що парламентська більшість не подбала про це і не ініціювала відповідних процедур.

Чи ще залишається легітимний вихід із ситуації? Оскільки терміни на законодавчі рішення вже пропущено, залишається єдиний орган, який, відповідно до Конституції має право легітимувати статус-кво – це Конституційний суд. Саме ця інституція ще має змогу законно визначити, як тепер юридично оформити продовження повноважень президента України.

Пам’ятаємо, що, відповідно до Конституції України, суб'єктами права на конституційне подання можуть бути президент України або не менше ніж сорок п'ять народних депутатів України. Згідно зі статтею 105 Конституції України, звання президента України зберігається за президентом довічно, якщо тільки президент не був усунений з посади в порядку імпічменту. Тобто таке подання можуть зробити навіть колишні президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко або Петро Порошенко.

Хтось має взяти на себе відповідальність за повернення ситуації у правове поле, якщо державна влада робити це з якихось причин – не наважується. 

Адже полишення ситуації на «якось воно буде» неминуче підриватиме фундамент легітимності інституту президента України в майбутньому – як в очах громадян, так і у міжнародних відносинах. Не можна допустити того, щоб будь-яке рішення президента після закінчення терміну його повноважень могло бути  поставлено під сумнів. Не можна надавати зовнішнім і внутрішнім ворогам України такий козир для ймовірних політичних ігор та маніпуляцій.