«Угорці-фашисти» або як роспропаганда створила проблеми союзнику путіна в Європі

Для чинної російської влади пропаганда, а передусім пропаганда серед дітей є одним з ключових інструментів політичного виживання.

Тож не дивно, що після розв’язання повномасштабної війни постала потреба врахувати це у шкільному навчанні.

З 2023 року російські старшокласники будуть навчатися за новими “підручниками історії”. 

Їхнім співавтором став особисто Владімір Мединський – псевдонауковець та автор відомої фрази про “зайву хромосому народу Росії”, у минулому – міністр культури РФ, а нині помічник президента Путіна та його радник з питань військової історії.

Слова “підручник історії” не дарма взяті в лапки, бо до історії як науки вони не мають жодного відношення. 

Так, у книзі для учнів 11-го класу, як стверджують читачі, близько 100 сторінок приділено правлінню Владіміра Путіна.

18 сторінок присвячені так званій “СВО”, як російська пропаганда називає нинішній етап агресії проти України, і тональність та рівень маніпуляцій роспропаганди у цих розділах нескладно уявити. Навіть в офіційному описі підручника у “Российской газете” анонсується, що його автори ділитимуться з дітьми міркуваннями про “причины возрождения нацизма на Украине“.

Але навряд чи це здивує хоч когось в Україні.

А от в Угорщині цей підручник спричинив цілу бурю емоції.

Бо у ньому про нібито “дружню” до Кремля Угорщину йдеться у дуже схожій тональності.

Згадки про Угорщину у книзі нечисленні, вони стосуються передусім угорської революції 1956 року – антирадянського повстання, яке було жорстоко придушене регулярною армією СРСР. 

Але в авторів “підручника” є інше бачення історії і з цього питання. 

Учасників революції-1956 вони називають фашистами та “повсталими радикалами”, що боролися проти радянських пам’ятників.

“Каталізатором угорської кризи стали дії західних спецслужб та внутрішньої опозиції, яку вони підтримували”, – стверджує “підручник історії” і додатково критикує угорців за те, що вони “вирішили відмовитися від сталінської спадщини” (цікаво, що ця характеристика, виходить, має показати угорців з лихого боку для російських школярів).

Важлива деталь: цей пропагандистський підручник, на відміну від згаданого вище угорського, є обов’язковим для використання у школах РФ. Отже, усі російські одинадцятикласники мають побачити світ очима Мединського. 

Здавалося б, офіційний Будапешт не може це проігнорувати. Але…

Угорщина як Україна?

Додамо важливий контекст цієї історії.

Невелике угорське ліберальне видання G7.hu, яке першим дізналося про цей підручник і опублікувало вижимки з нього у перекладі угорською мовою (і на яке зараз посилаються інші медіа країни, редакціям яких не заборонили про це писати), звернуло увагу на те, що риторика росіян про угорців ідентична тій, яку роспропаганда вживає стосовно українських революцій, включно з Революцією гідності.

Знову в усьому винна “рука Заходу”, яка нібито керувала купкою “фашистів”, і це призвело до кривавих подій, хоча загалом люди та керівники країни, мовляв, прагнули бути з Росією.

Насправді між Майданом 2013-14 років з російською агресією проти України, що почалася під час нього, а також угорським повстанням 1956 року справді є низка схожостей. Навіть якщо зараз, коли угорсько-українські відносини опинилися у прірві, у це складно повірити.

Українці зараз та угорці тоді стикнулися з тим самим ворогом. Хоч формально на Угорщину напав Радянський Союз, але сприймали його тоді як “Росію”. Одне з ключових гасел часів революції-1956 звучить як “ruszkik haza”, що означає “росіяни додому”. Точніше, слово “ruszkik” є сленговим, образливим і радше перекладається як “москалі”.

У 1956 році, нагадаємо, на одній із центральних площ Будапешта, перед парламентом, розстрілювали мирних демонстрантів з дахів навколишніх будівель, як у 2014-му розстрілювали учасників Революції гідності.

А ось ще одна подібність, яка пробирає до мурах: гасло, яким угорці вже понад пів століття вшановують учасників повстання 1956 року, звучить як “Dicsőség a hősöknek”, і воно дослівно перекладається “Героям слава”.

І головне: для угорців революція 1956 року має сакральне значення. 

Напевно, навіть більше, ніж Революція гідності для українців.

Навіть в угорській конституції повстання 1956 року визначено також як одне з трьох офіційних національних свят поруч з війною за незалежність 1848-49 років та днем заснування угорської держави, який відзначається 20 серпня.

Понад те, для Віктора Орбана та його партії “Фідес” протягом усієї його політичної кар’єри ця історична подія була частиною його політичної платформи. 

Нескладно зрозуміти масштаб обурення багатьох пересічних угорців через цей скандал, який спричинив російський “підручник історії”. І не просто російський, а за авторства радника Путіна!

Публічне обурення через цю книгу об’єднало в Угорщині зараз усіх політиків та усі партії – за одним, але дуже великим винятком.

Цей виняток – Віктор Орбана та його команда. 

Жоден з угорських високопосадовців або функціонерів “Фідес” не відреагував на те, що суспільство сприйняло як російський випад. Речник угорського МЗС Томаш Менцер обмежився дуже дипломатичним коментарем для проурядового медіа: мовляв, те, що в 1956 році угорський народ повстав проти комуністичної диктатури, є настільки очевидним, що ми не збираємося нікому це доводити. 

Мовчить і відомий усім українцям Петер Сійярто, який рідко втрачає нагоду виступити з жорстким коментарем на адресу України, якщо знаходить навіть не реальну, а уявну “образу Угорщини” з боку українських можновладців. 

Але щодо Росії – ані пари з вуст.

Мовчання дивує насамперед, тому, що у 2016 році той самий Петер Сійярто і його відомство у схожій ситуації викликали російського посла на килим. Тоді була не книжка, а 10-хвилинна програма про 1956 рік в Угорщині з аналогічними наративами. Але тоді в Будапешті не змогли стерпіти такої ганьби. 

А зараз готовність терпіти образи росіян у Будапешті незрівнянно вища.

І очевидно, що вказівка щодо мовчання виходить не від речника МЗС і навіть не від міністра Сійярто. Це рівень особисто для  Віктора Орбана. А для нього, схоже, неприпустимість сварки з Путіним зараз є куди вагомішою, ніж потреба захистити честь Угорщини.

Між тим тиск на Орбана з цього приводу триває

Історія з російським !підручником історії перетворилася на зручний інструмент боротьби угорської опозиції з чинним урядом. Напевно, усі провідні опозиційні політики – від парламентських діячів до мера Будапешта – виступили з вимогою до Орбана негайно викликати посла РФ (хоча складно говорити про “негайність”, враховуючи, що скандал несеться вже майже тиждень).

Ця тема для критики – здавалося б, безпрограшна, бо зараз прем’єр зраджує своїм принципам захисту угорської історії. І Орбану немає чим на це відповісти та лишається просто мовчати.

Але питання про те, чи зможе “підручникогейт” похитнути популярність авторитарного угорського правителя серед його прибічників, лишається відкритим. Особливо зважаючи на той антидемократичний контроль за медіаполем Угорщини, який Віктор Орбан побудував за 12 років при владі